На основі аналізу наукової літератури вивчено проблему формування дослідницької компетентності викладача вищої школи в освітній системі США. Встановлено, що формування дослідницької компетентності педагогічних кадрів у вищій школі США зумовлене низкою чинників: соціально-економічних (швидке зростання наукомістких технологій і їх фінансова підтримка, зростання потреби у висококваліфікованих педагогах-дослідниках, збільшення державної підтримки вищої школи в аспекті наукових досліджень і відтворення науково-педагогічних кадрів, популяризація освіти як ефективної умови особистісного зростання протягом усього життя), політичних (акцентування уваги на підготовці наукових і педагогічних кадрів ЗВО в інтересах країни; сприяння американського уряду науковим дослідженням у вищій школі для підтримки національних потреб), педагогічних (модернізація вищої освіти США, формування системи неперервної підготовки науково-педагогічних кадрів, переосмислення змісту, технологій, форм і методів навчання викладача вищої школи в процесі освітньо-професійної, освітньо-наукової підготовки та підвищення кваліфікації).
Формування дослідницької компетентності викладача вищої школи на магістерському рівні провадиться за системою накопичення кредитів і не передбачає спеціального дослідницького блоку в освітніх програмах підготовки майбутніх фахівців. Заняття переважно відбуваються у формі лекцій для нечисленних груп студентів, семінарів і колоквіумів.
Фундаментальна дослідницька підготовка викладача вищої школи відбувається на рівні докторантури. Характерним для цього рівня є постійне оновлення змісту навчання відповідно до потреб практики, впровадження інтегрованих курсів, створення міждисциплінарних програм, академічної мобільності тощо.
Важливою складовою докторської підготовки в університетах США є написання дисертації – дисертація вважається репрезентацією професійної фаховості не тільки здобувача, а й керівника, відділення та всього університету.
Провідну роль у процесі написання дисертації відіграє дисертаційний (керівний) комітет. Основні обов’язки комітету полягають у регулярному поданні звітів про успіхи та досягнення здобувача в межах програми, періодичних зустрічах з ним з метою моніторингу діяльності, допомозі у виборі дисциплін, підготовці матеріалів та планів комплексних іспитів, виборі та формулюванні теми дисертаційного дослідження, підготовці до перед-дисертаційного іспиту з теми дослідження та захисту завершеної дисертаційної роботи.
Активному формуванню дослідницької компетентності майбутнього викладача вищої школи сприяє діяльність на посаді асистента з дослідницької роботи.
Дальша дослідницька підготовка викладача вищої школи США відбувається в процесі вдосконалення їх освіти – у центрах підвищення кваліфікації при університетах та в межах загальнонаціональних центрів чи програм. Цей процес передбачає розвиток необхідних компетентностей як молодих, так і більш досвідчених викладачів, тимчасових працівників; програми підвищення кваліфікації гнучкі та варіативні; досліджуваний процес базується на індивідуальому підході та «ідеї вільного вибору», має практико- і особистісно орієнтований характер.
Освітній процес на всіх рівнях супроводжується застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій: комп’ютерної і мультимедійної техніки, спеціального програмного забезпечення, блогів, форумів, соціальних мереж, освітніх вебінарів, дистанційного навчання, вебквестів тощо.
Проаналізований конструктивний досвід формування дослідницької компетентності викладача вищої школи США дозволив сформулювати низку пропозицій з ефективного вирішення наявних у вітчизняній практиці проблем у досліджуваному процесі: в концептуальному аспекті (забезпечення неперервної дослідницької підготовки на різних освітніх ступенях і в процесі фахового розвитку, комплексне застосування наукових підходів і принципів формування дослідницької компетентності викладача вищої школи; в організаційному аспекті (розробка і впровадження гнучких освітніх програм з дослідницькою траєкторією, розширення переліку дослідницько-спрямованих дисциплін, посилення ролі практики та наукового керівництва, запровадження діяльності керівних комітетів, інституту асистування, програм професійного розвитку викладача вищої школи на базі університетів, системи наставництва та ін.); у процесуальному аспекті (застосування різноманітних технологій, форм, методів і засобів навчання відповідно до вимог сучасності й залежно від категорії здобувачів та науково-педагогічних працівників).
Ключові слова: система педагогічної освіти, викладач, вища школа, США, компетентнісний підхід, компетентність, дослідницька компетентність, науково-дослідницька діяльність, магістерська підготовка, докторська підготовка, підвищення кваліфікації, професійний розвиток, форми і методи, здобувач вищої освіти, освітня програма.
