Дисертацію присвячено удосконаленню методів комплексного оцінювання племінної цінності тварин на основі інформації з різних джерел. Дослідженнями встановлено, що молочна продуктивність, яку характеризували такими ознаками, як надій за стандартну лактацію, вміст білка і жиру, вихід молочного білка і жиру та енергетично скоригованого молока (ECM1) первісток відрізняється залежно від господарства. Встановлено вірогідні позитивні коефіцієнти кореляції між тривалістю сервіс-періоду та надоєм за стандартну лактацію, які коливаються від 0,115 (р≤0,01) до 0,447 (р≤0,001). За збільшення надою у досліджених стадах спостерігається тенденція до погіршення якості молока, збільшення бальної оцінки соматичних клітин (SCS) та зменшення вмісту його цінних компонентів (жиру та білка). Встановлено, що за збільшення надою корів на 100 кг за лактацію сервісперіод збільшувався на 0,3; 0,7 (р≤0,001); 0,7(р≤0,01) та 3,2 (р≤0,001) дні у СТОВ «Агроко», СК «Восток», АФ «Колос» та СП «Молочарське» відповідно. Найбільше на тривалість сервіс-періоду впливає збільшення виходу молочного білка. Так, підвищення його виходу на 100 кг за лактацію, призводить до подовження тривалості сервіс-періоду від 23 до 91,7 днів (р≤0,001). Коефіцієнти кореляції між тривалістю сервіс-періоду та шириною заду, кута ратиці, залозистістю, центральною зв’язкою та молочним характером є на рівні -0,093 (р≤0,05); -0,094 (р≤0,05); -0,104 (р≤0,05); -0,107 (р≤0,01); -0,0139 (р ≤ 0,001) та -0,026 (р ≤ 0,001) відповідно. За збільшення кута задніх кінцівок та кондицій подовжується тривалість сервіс-періоду, оскільки між цими ознаками знайдено позитивний коефіцієнт кореляції, який становить 0,136 (р≤0,01) та 0,226 (р≤0,001) відповідно. Виявлено, що за зміни оцінки на 1 бал таких ознак, як кут задніх кінцівок та кондицій, тривалість сервіс-періоду підвищується на 5,9 та 6,9 днів відповідно, а в разі підвищення оцінки за молочного характеру та кута ратиці – зменшується на 9,9 та 5,1 днів відповідно. За умов досліджуваних ферм спостерігається значне коливання між ознаками продуктивності та рівнем відтворення дочок різних плідників. Встановлено, що фактор «плідник» більш суттєво із різною величиною впливає на ознаки продуктивності у тому числі на вміст цінних компонентів молока, ніж на сервіс-період. Для розрахування молочної продуктивності (надій, вміст жиру і вміст білка) за стандартну лактацію на основі неповних даних, зібраних протягом лактації, можна використовувати алгоритм штучних нейронних мереж. Найточніший прогноз отримано на основі вхідних даних з інформацією за перше, друге, п’яте, восьме і десяте контрольне доїння. Встановлено, що підвищення надою, виходу білка та жиру за стандартну лактацію на 1 кг спричиняє зростання маржинального доходу на 2,58; 213,37 та 63,20 грн відповідно. Незалежно від вартості телиці найбільший дохід від зростання продуктивності на одиницю продукції отримують для ознак кількість молочного білка та жиру – 469,72 та 361,67 грн відповідно. Натомість подовження тривалості сервіс-періоду на один день, призводить до зменшення доходу від -11,39 до -49,89 грн. Використання для вибракування корів індексу, який розрахований на основі економічних ваг (на основі маржинального доходу) призведе до отримання додаткового прибутку 13567,65 грн за лактацію в розрахунку на одну корову.
