У дисертації обґрунтовано результати досліджень інтенсивності росту та розвитку культур сосни звичайної, які зростають на ґрунтах без кам’янистих порід, а також з різною глибиною залягання та виходом на поверхню гранітних порід.
Встановлено, що у регіоні досліджень гранітні породи розташовані як на поверхні, так і на різних глибинах ґрунту.
З'ясовано, що на ґрунтах із незначним заляганням суцільного кристалічного щита розвиток стрижневого кореня можливий лише за наявності тріщин кристалічної породи, що в подальшому визначатиме здатність рослин до пристосування в умовах зростання, а також позначиться на їх біоекологічній стійкості та деревостанів у цілому.
Встановлено, що будова кореневої системи дерев сосни на ділянках без каміння в ґрунті дуже подібна до будови кореневої системи її дерев, які зростають у таких же умовах свіжих суборів інших регіонів.
Доведено, що за значного поширення гранітних порід у ґрунті та зрідження через це лісових культур інтенсивність освітлення більша на ділянках із виходом на поверхню та знаходженням у ґрунті гранітних порід.
При дослідженні екологічних показників встановлено, що в усіх досліджуваних варіантах температура ґрунту була вища на поверхні і поступово знижується із збільшенням глибини грунту.
Вологість ґрунту з виходом гранітних порід на поверхню значно менша, ніж у культурах, особливо верхнього шару, оскільки кристалічні породи нагріваються надзвичайно сильно і при цьому передають температуру сусіднім шарам ґрунту.
Виявлено, що загальні запаси вологи у шарі ґрунту до глибини 150 см зменшилися на ділянках із гранітними породами у ґрунті та на його поверхні.
Як показали проведені дослідження, на ділянках із виходом гранітних порід на поверхню ґрунту за рахунок прямого проникнення променів сонця на поверхню останнього і, як наслідок – підвищення його температури, створюються умови для втрати вологості ґрунту і, особливо, його верхніх шарів, що в подальшому негативно позначається на енергії росту культур сосни звичайної, їх біологічній стійкості й продуктивності.
Аналіз результатів досліджень переконливо доводить вагомість впливу потужності шару ґрунту на ріст і розвиток сосни звичайної та можливість формування лісових ценозів з її участю.
Варто зазначити, що на ґрунтах із близьким заляганням гранітних порід до поверхні рекомендується сприяти природному поновленню застосовуючи розпушування ґрунту.
Мала кількість (476 шт.) дерев сосни на одному гектарі в 37-річних культурах Коростишівського лісництва, низька середня висота (15,8 м) і найбільший середній діаметр (22,0 см) зумовлені наявністю близького залягання кам’яних валів до поверхні.
Встановлено, що в культурах сосни звичайної, які сформувалися на ґрунтах з близьким заляганням каміння до поверхні довжина бічних гілок більша, ніж у культурах, що виростали на ґрунтах без гранітних порід.
Незважаючи на досить високий запас стовбурової деревини в культурах, які створені на землях з наявністю каміння, товарна структура дерев сосни в них низька.
У середньовікових культурах на землях із наявністю гранітних порід інтенсивність росту дерев сосни і запас стовбурової деревини залежать від кількості та характеру розташування каміння.
За умов вчасних і помірних за інтенсивністю рубок догляду можна сформувати високопродуктивні насадження на землях із наявністю каміння в ґрунті.
Дослідження маси хвої у дерев насаджень різного віку засвідчили наступне: у культур жердинного віку на ґрунтах без каміння в ґрунті кількість хвої значно більша.
Можна стверджувати, що маса стовбурів дерев сосни звичайної лісових культур що зростають на ділянках з гранітними породами в ґрунті і без них із збільшенням віку поступово підвищується, тоді як маса живих гілок, навпаки знижується. Відносно шпильок, то простежується така закономірність: їхня маса з переходом дерев від жердинного віку до середньовічного зменшується, при цьому в дерев стиглого віку в культурах на ділянках без гранітних порід у ґрунті і з наявністю каміння в останньому маса шпильок більша, ніж у дерев пристигаючого віку.
Помірні за інтенсивністю рубки догляду в культурах на ділянках із гранітними породами в ґрунті сприяють більшому виходу цінних сортиментів, ніж у культурах такого ж віку, які створені на ґрунтах без каміння.
Bраховуючи наявність на території лісництв, стиглих і перестиглих природних високопродуктивних насаджень на ділянках із виходом на поверхню землі гранітних порід, можна стверджувати, що на таких ділянках слід створювати штучні насадження за умов дотримання агротехніки створення та проведення своєчасних і високотехнологічних господарських заходів упродовж усього періоду вирощування.
