Дисертацію присвячено вирішенню актуального науково-практичного завдання, що полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні та розробці науково-практичних рекомендацій щодо розвитку інноваційної діяльності малих та середніх підприємств.
У роботі критично опрацьовано етапи розвитку економічної наукової думки та здійснено періодизацію еволюції теорій інновацій. Виділено три хвилі інноваційного дискурсу: кристалізація наукових знань щодо ролі науково-технічних факторів соціально-економічного прогресу (ХV-ХХ ст.); становлення інноватики (ХХ ст.); гетеродоксія теорій інноваційного розвитку (ХХІ ст.). Виокремлення гуманістичної, структурної та цифрової парадигм інновацій, що становлять методологічний базис сучасного періоду економічної науки, дозволило обґрунтувати зростаючу роль інноваційної діяльності малих та середніх підприємств для розвитку національної економіки. Уточнено категоріально-понятійну сутність розвитку інноваційної діяльності малих та середніх підприємств. В умовах непередбачуваності та швидкоплинності змін зовнішнього середовища змінюються вимоги до розвитку інноваційної діяльності малих та середніх підприємств. Удосконалено методичний інструментарій аналізу умов розвитку інноваційної діяльності малих та середніх підприємств, який на відміну від існуючих поєднує різні рівні економічної системи (глобальний, макро, мікро) та включає кількісну складову у вигляді глобальних даних світових організацій, систематизованих статистичних показників за виділеними підсистемами, та якісні методи, засновані на адаптованих лінгвістично-аналітичних технологіях, що у сукупності дозволило виявити розриви, проблеми та можливості розвитку інноваційної діяльності таких підприємств. Апробація методичного інструментарію дозволила здійснити аналіз стану та динаміки інноваційних процесів в Україні, провести порівняльний аналіз інноваційної сфери на світовому рівні та стратегічний аналіз передумов, що склалися. За результатами комплексного дослідження виявлено наявні розриви, які зумовлені слабким розвитком споживчого ринку; ключові проблеми, зокрема слабкий інституційний базис та нерозвинута інноваційна інфраструктура, а також з'ясовано нові можливості для розвитку інноваційної діяльності в умовах сучасних викликів. Уточнено науково-практичний підхід до виявлення драйверів та тригерів розвитку інноваційної діяльності малих та середніх підприємств, що на відміну від інших базується на запропонованому механізмі виявлення впливу глобальних процесів на макросередовище підприємства та використанні розробленого стратегічного BOB-аналізу, який логічно пов’язує передумови (background), можливості (opportunity) та умови прориву (breakthrough) зі станом та змінами чинників зовнішнього середовища, що дозволяє виявити серед них стимули та імпульси інновацій. Удосконалено систему активізації розвитку інноваційної діяльності малих та середніх підприємств, яка побудована на результатах стратегічного аналізу та когнітивного моделювання, що на відміну від відомих, відповідає запропонованому принципу органічності інноваційного розвитку, дозволяє узгодити можливості та виклики, визначити засоби та важелі взаємовпливів інфраструктурних та фінансових складових і дає можливість розробити, обґрунтувати та обрати оптимальний сценарій для формування умов сприяння такого розвитку. Набув подальшого розвитку теоретико-методичний підхід до обґрунтування заходів податкової підтримки інноваційних малих та середніх підприємств, який на відміну від існуючих враховує рівень їхнього інноваційного розвитку та дозволяє цілеспрямовано використовувати інструменти податкової підтримки. Удосконалено сценарний підхід до обґрунтування вибору фінансових інструментів забезпечення розвитку інноваційної діяльності, який на відміну від існуючих, враховує етап інноваційного процесу, варіанти використання фінансових інструментів, що дало змогу запропонувати альтернативні джерела і забезпечити покращення доступу до фінансування інноваційної діяльності малих та середніх підприємств. Ураховуючи, що в умовах малого та середнього бізнесу інноваційний цикл, як правило неповний, обґрунтовано необхідність пошуку альтернативних фінансових інструментів для певного етапу інноваційної діяльності. Запропоновані сценарії дозволяють співвіднести етап інноваційного процесу із можливими варіантами використання фінансових інструментів та обрати доцільний та доступний: факторинг, лізинг, венчурні та приватні інвестиції, інвестиції бізнес ангелів та краудфандинг. Практична цінність одержаних результатів, висновків та рекомендацій підтверджується їх впровадженням у діяльність українських підприємств: ТОВ «ХАРПРОД» (№200/5 від 11.06.2020), ПП «БС-СЕРВІС» (№1/09-15 від 15.09.2021).
