Іванова О. О. Конкурсно-фестивальний рух на Волині кінця ХХ — початку ХХІ століть: культурно-історичний та комунікативний аспекти.

Роль сучасних регіональних фестивалів і конкурсів як динамічних форм просвітницької та художньої взаємодії суттєво зростає в епоху глобалізаційних процесів. Інформаційно-технологічний компонент глобалізації створює нові можливості для комунікації, сприяючи розвитку регіонального культурного ландшафту. Регіональний шар збагачується новими ідеями, техніками культурного моделювання через впливи з інших культур, що приносять нове бачення та розширюють художні горизонти. Глобалізаційні процеси сприяють популяризації регіональних мистецьких форм творчості та культурної діяльності та дають можливість більш широкій аудиторії відчути багатство й різноманіття культурного спадку регіону як важливої частки в інтерпретації наративів культурної цілості держави. У цьому контексті регіональні мистецькі конкурси та фестивалі сприяють зростанню уваги до місцевої культури й мистецтва, надаючи можливість артистам, митцям і виконавцям продемонструвати свої таланти та творчість, що сприяє їхньому розвитку й визнанню, а сама акція як певний культуртрегерський організм стає платформою для обміну ідеями, традиціями та творчими підходами. 3 Оскільки регіональні мистецькі конкурси і фестивалі пропонують широкий спектр культурних подій та активностей, вони залишаються актуальними й важливими для розвитку творчості та виконавської мистецької сфери, а також для зміцнення культурних зв’язків між регіонами. При цьому активний розвиток конкурсно-фестивального руху саме в регіональному інваріанті є однією з важливих ознак сучасного національного культурного відродження України. У цьому контексті звернення до конкурснофестивального руху у Волинському краї на зламі ХХ–ХХІ століть відкриває широкі можливості для дослідження як загальнонаціональних, так і регіональних аспектів української культури. Відсутність ґрунтовних наукових досліджень про конкурсно-фестивальну панораму Волині в культурноісторичному та комунікативному аспектах, а саме у контексті виявлення творчого потенціалу спільнот, пошуку нових ідей, вираження своєї унікальності як платформи для обміну художнім досвідом, пропаганди культурної різноманітності, стимулювання інновацій та експериментів у сфері культурно-просвітницької діяльності на прикладі конкурсно-фестивального ландшафту Волині складає актуальність цього дослідження. Науковою проблемою представленої дисертації є осмислення конкурсно-фестивального руху на Волині кінця ХХ — початку ХХІ століття як культурно-мистецького явища, носія культурно-мистецьких традицій і засобу комунікації в умовах соціокультурного ландшафту України. У роботі уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження, зокрема зазначено, що фестиваль — це історично динамічне культурно-мистецьке явище, що має ритуально-святкову ґенезу і являє собою серію соціокультурних подій циклічного характеру. Конкурс, на відміну від фестивалю, являє собою історично стабільну (функції конкурсу є незмінними) форму культури, що має змагально-ігрову ґенезу і сутність та належить до соціокультурних подій циклічного характеру. Конкурс, як і фестиваль, може мати жанрові різновиди та виконує роль носія цінностей певних соціокультурних страт. 4 Введено в науковий обіг архівні матеріали, пов’язані з історією становлення конкурсно-фестивального руху на Волині. Зокрема це документи Волинської обласної ради, архівні матеріали Волинського обласного науковометодичного центру культури, Волинської обласної філармонії, Волинського фахового коледжу культури і мистецтв імені І. Ф. Стравінського, інтерв’ю, спогади організаторів та учасників конкурсів і фестивалів. Шляхом упорядкування та аналізу ряду архівних матеріалів, інтерв’ю організаторів та учасників конкурсів і фестивалів охарактеризовано культурно-історичні та комунікативні аспекти найбільш знакових для Волині конкурсів і фестивалів, зокрема Музичного фестивалю «Стравінський та Україна», Міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня», Міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором», Міжнародного конкурсу піаністів «Шопенівська весна», Міжнародного конкурсу баяністів і акордеоністів «InterSvitiaz аccomusic», Всеукраїнського конкурсу хорового мистецтва імені Лесі Українки, Всеукраїнського конкурсу виконавців на сопілці та цимбалах «Волинська гуковиця», Всеукраїнського конкурсу виконавців на струнно-смичкових інструментах імені Олександра Негоди та інших.