Погоріленко А. В. Гуманістичні ідеї в законодавстві як детермінанта формування правосвідомості громадян

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії у галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» за спеціальністю 053 «Психологія». – Національна академія внутрішніх справ. – Київ, 2023. Гуманізм як суспільно-політична ідеологія має довготривалу історію, що сягає аж до часів античності. Протягом тисячоліть людство намагалося сконструювати стабільне та сильне суспільство. Проте такі форми державного устрою та політичні режими як як тиранія, диктатура, абсолютна монархія, комунізм не виправдали себе. Поступово у людей зʼявилося розуміння, що лише суспільство, у якому кожна людина є безумовною та абсолютною цінністю, найвищим суспільним благом, може претендувати на щасливе та світле майбутнє. Так сформувалася гуманістична ідеологія, в центрі якої лежить уявлення про безумовну цінність та гідність кожної людської особи незалежно від віку, статі, раси, етнічного чи соціального походження, майнового стану, релігії, політичних поглядів чи інших ознак. У середині 20 століття людство, спостерігаючи всі жахи війни, усвідомило, що гуманістична ідеологія не може залишатися лише на сторінках філософських трактатів, а має знайти належне відображення у системі міжнародного права. Наслідком цього стало прийняття таких визначних нормативно-правових актів, як Загальна декларація прав людини, Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Міжнародна конвенція про ліквідацію усіх форм расової дискримінації та формування таких визначних інституцій з охорони прав людини, як Європейський суд з прав людини, Міжнародний кримінальний суд (м. Гаага), Міжамериканська комісія з прав людини тощо.