Робота присвячена поглибленню теоретичних засад, удосконаленню методичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо формування економічної безпеки України в контексті сучасних глобальних викликів.
У дисертаційній роботі удосконалено теоретико-методологічні основи дослідження економічної безпеки національної економіки в умовах глобального середовища, встановлено дуалістичний характер впливу сучасного глобального середовища на формування економічної безпеки країни.
На основі аналізу складної взаємодії викликів, загроз та ризиків, запропоновано декомпозицію площини їх мережевої взаємодії за функціональними складовими (економічна, політико-правова, соціо-культурна, технологічна, екологічна), що забезпечує комплексну ідентифікацію чинників економічної безпеки національної економіки та можливість їх врахування в системі оцінювання ризиками і дозволяє: розробляти план та алгоритм дій запобігання, виявлення та реагування на ризикові події, визначивши потенційні вразливості та загрози; ефективно планувати та розподіляти ресурси; пріоритезувати ризики, концентруючись на критичних сферах вразливості; типологізувати ризики та імовірністю та ступенем впливу, визначаючи найбільш оптимальні заходи та форми контролю; мінімізувати втрати від потенційних ризиків та загроз.
Шляхом системної ідентифікації та класифікації глобальних процесів, що впливають на національне безпекове середовище і мають враховуватися у системах моніторингу безпеки, запропоновано їх групування за наступними ознаками: послідовності прояву у кожному емпіричному випадку, галузевого охоплення та можливості прояву у різних сферах безпекового середовища, можливості передбачення та ступеня відкритості прояву; обґрунтовано виокремлення в структурі сучасного глобального процесу наступних складових: загальноглобалізаційної, міжнародно-правової, пандемічної, які визначають сучасний характер трансформацій глобального безпекового середовища.
Запропоновано удосконалений методичний інструментарій оцінки рівня ризику безпекового розвитку країни, що дозволяє надати кількісну та якісну оцінку умовам розвитку національної економіки з позиції впливу ризиків та загроз. Ґрунтуючись на ризик-орієнтованому підході як вагомому компоненті системи забезпечення безпеки національної економіки, удосконалено регламентацію процедур оцінювання та управління ризиками на національному рівні за рахунок реалізації взаємопов’язаних етапів, серед яких окрім стандартизованих етапів оцінювання запропоновано виокремити етап профілювання ризиків безпеки, практичним результатом якого стане створення Національного профілю ризиків безпеки розвитку.
Визначено антисуспільний характер тіньової економіки, що становить загрозу економічній безпеці, удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження тіньової економіки шляхом систематизації теорій та концепцій тіньової економіки за логіко-послідовною та історичною еволюцією. Розвинуто існуючу методологічну основу дослідження тінізації економічної діяльності, що визначається раніше обґрунтованими принципами структурності, адаптивності, мережевості, дуалістичності, спільної мотивації та взаємодоповненості із офіційною економікою, до якої запропоновано включення принципів: поліструктурності, багаторівневості, перманентності, що дозволило визначити організаційні моделі протидії економічним злочинам залежно від сфер виникнення правопорушень.
Ґрунтуючись на результатах експертного опитування, критичного аналізу стратегічного розвитку безпекової сфери, із урахуванням умов воєнного стану та потреб поствоєнної відбудови національної економіки запропоновано практичні рекомендації щодо формування дієвої системи перманентного моніторингу економічної безпеки України в умовах глобальних викликів, що передбачає моніторинг рівня безпеки (інтегральний індекс безпеки, окремі індикатори безпеки), моніторинг загроз безпеки – чинників зовнішнього середовища (загальноглобалізаційні, регіональні, економічні, соціально-демографічні, природно-екологічні, інформаційно-технологічні, політико-ідеологічні та воєнні, культурно-цивілізаційні, релігійні, пандемічні, міжнародно-правові) та внутрішніх чинників, впровадження якої не тільки підвищить надійність прогнозування рівня економічної безпеки, але й сприятиме завчасному виявленню сигналів, які свідчать про необхідність перегляду та корегування відповідної стратегії.
Ключові слова: безпека, економічна безпека, міжнародна економічна безпека, глобальна безпека, безпекове середовище, тінізація, тіньова економіка, виклик, загроза, ризик, індикатор, оцінка ризиків, інтегральний індекс, стратегія безпеки
