Робота присвячена поглибленню теоретичних засад, удосконаленню методичних положень та розробці науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення економічної безпеки національних економік в умовах глобальної регіоналізації.
У дисертаційній роботі удосконалено науково-теоретичні підходи щодо дослідження економічної безпеки в умовах глобальної регіоналізації шляхом уточнення її сучасної архітектури, а саме на основі сформованого компаративного профілю інституційної бази безпекових систем у регіонах світу запропоновано типологізацію міждержавних установ, які формують архітектуру регіональних безпекових комплексів, що стало основою обґрунтування побудови матриці відповідного інституційного забезпечення регіональних систем економічної безпеки.
Розвинуто методологічні засади дослідження глобальної регіоналізації шляхом виділення нового формату міжрегіональних зв’язків, які визначаються високим рівнем інституціоналізації (берегіоналізм), до яких активно залучаються країни/ інтеграційні об’єднання/ регіональні групи різної континентальної приналежності, між якими встановлюється розгалужена система відносин (транснаціональний інтеррегіоналізм), у т.ч. у форматі стратегічного партнерства (гібридний інтеррегіоналізм), та відповідного уточнення ієрархії рівнів економічної безпеки та її відповідних структурних компонентів, що відповідає сучасній просторовій структурі світового господарства і впливає на визначення стратегічних пріоритетів безпеки національної економіки, її залучення до регіональних безпекових комплексів.
Ґрунтуючись на систематизації теорії та концепції регіональної безпеки за логіко-послідовною еволюцією на основі відповідних ознак виділено моделі регіональної співпраці у сфері безпеки, до яких віднесено альянси, модель колективної безпеки, модель режиму безпеки, модель безпекової спільноти, що визначає подальші наукові розвідки безпекових студій.
Отримали подальшого розвитку концептуальні засади визначення напрямів глобальних трансформацій із урахуванням критичного впливу російсько-української війни на формування глобальної безпеки за сферами та напрямами впливу на безпековий розвиток національних економік, а саме: економічний, соціально-демографічний, природно-екологічний, технологічний, політико-ідеологічний (геополітичний), культурно-цивілізаційний (довоєнні, визначальні до 2022 року); реконфігурація економічних моделей, соціальна поляризація, навколишнє середовище та стійкість, здоров'я та благополуччя, технологічна конвергенція, послаблення впливу влади та підвищення невизначеності, геополітична фрагментація, індивідуальні повноваження та зміна цінностей (ті, що актуалізувалися в умовах воєнних дій, визначальні з 2022 року).
Запропоновано удосконалений науково-методичний підхід до оцінки економічної безпеки, який, по-перше, включає запропонований інтегральний показник лідерських позицій країн в глобальному середовищі, по-друге, поєднує різні фокуси оцінки елементів системи економічної безпеки на відповідних ієрархічних рівнях (глобальному, регіональному та національному), а саме: оцінку глобального середовища безпеки через аналіз загроз та ризиків; багатокритеріальну оцінку позицій країн в глобальному економічному середовищі; компаративний аналіз регіональних комплексів безпеки; оцінку зовнішньоторговельної складової в системі економічної безпеки, аналіз національних особливостей стану системи економічної безпеки, застосування якого в системі оцінки безпеки дозволяє визначати та обґрунтовувати практичні рекомендації щодо покращення стійкості розвитку та укріплення безпекових позицій країни. Удосконалено методичний інструментарій оцінювання зовнішньоторговельної складової економічної безпеки, а саме, запропоновано інтегральний індекс зовнішньоторговельної складової економічної безпеки, що враховує кількісні виміри рівня зовнішньоторговельної компоненти (питома вага експорту та імпорту товарів та послуг у ВВП та у світовій торгівлі, питома вага високотехнологічного експорту у ВВП, зовнішньоторговельний оборот на душу населення, коефіцієнт випередження зростання експорту над імпортом, індекси стану балансу, умов торгівлі, концентрації експорту, диверсифікації експорту), застосування якого в практичній діяльності дозволяє ідентифікувати ризики в системі забезпечення зовнішньоторговельної безпеки, оцінювати її вплив на інші фактори, що визначають стійкість соціально-економічного розвитку країн.
Ключові слова: безпека, національна безпека, економічна безпека, регіональна безпека, міжнародна економічна безпека, глобальна безпека, регіональний безпековий комплекс, регіон, стратегія інтеграції, глобальна регіоналізація, торговельно-економічна політика, безпекове середовище, міжнародний рейтинг, індексний підхід
