Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання щодо визначення фундаментальних характеристик теоретико-емпіричних напрацювань вітчизняних дослідників у галузі психології діяльності в особливих умовах.
Комплексна модель дослідження генезису психології діяльності в особливих умовах дозволяє не тільки узагальнити коло її наукових здобутків, але й визначити основні варіанти її розвитку в майбутньому.
У ході розгляду даного питання:
1. Визначено предмет та проблемне поле спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах».
2. Представлено коло професій, які входять до предметної області спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах» (пожежні, рятувальники, співробітники правоохоронних та спеціалізованих органів, військовослужбовці, космонавти, пілоти, моряки, охоронці, шахтарі, водії, спортсмени, працівники АЕС, особи, що стали жертвами подій, пов’язаних зі специфікою професійної діяльності зазначених категорій фахівців).
3.Виявлено міждисциплінарні зв’язки спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах» з біологічними, технічними, історичними, юридичними, педагогічними, медичними, військовими, соціологічними науками, національною безпекою та державним управлінням.
4. Запропоновано періодизацію становлення та розвитку спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
5. Наведено ієрархію основних проблем, які цікавили вітчизняних психологів вищої кваліфікації в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах». Для усіх 230 дисертацій, захищених за період 1991-2021 рр. за вищезазначеною спеціальністю, перші одинадцять проблем у даній ієрархії виглядають наступним чином: особистість; психологічна підготовка, психологічна готовність; діяльність; негативні психічні стани; стрес та копінг-стратегії; колектив (група, команда, екіпаж, відділення, розрахунок); психологічна адаптація; професіографічний аналіз основних видів ризиконебезпечної діяльності; психологічна допомога та підтримка; професійно-психологічний відбір; реабілітація, реадаптація, постізоляційний період.
6. Обґрунтовані найбільш потужні вітчизняні центри з дослідження проблем в межах спеціальності 19.00.09 - «Психологія діяльності в особливих умовах»: Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького; Національний університет цивільного захисту України; Національний університет оборони України імені Івана Черняхівського та Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
7. Досліджено гендерну складову вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
8. Проведено аналіз теоретико-методологічних основ дисертаційних дослідженнях за спеціальністю 19.00.09. - «Психологія діяльності в особливих умовах». Увесь масив отриманої при аналізі інформації розподілено на три групи – загальнонауковий, загальнопсихологічний та спеціальний.
9. Проаналізовано та упорядковано методи (теоретичні, емпіричні, екпериментальні, психодіагностичні, математико-статистичні, технічні) та психодіагнотичні методики, які застосовувалися вітчизняними науковцями при проведенні досліджень в межах спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах».
10. Визначено основні варіанти розвитку наукових розробок з проблем психології діяльності в особливих умовах в майбутньому за допомогою перебору комбінацій змін компонентів дисциплінарної організації та системоутворюючих факторів, що детермінують цей розвиток.
Наукова новизна одержаних результатів:
Вперше:
вирішено завдання цілісного розгляду психології діяльності в особливих умовах (від зародження у вітчизняній суспільній думці до теперішнього часу);
визначено сутність вітчизняної спеціальності 19.00.09 – «Психологія діяльності в особливих умовах», її особливості, специфічні риси, напрямки та категоріальне поле; розкрито гендерну складову цієї спеціальності; здійснено наукову характеристику спрямованості методів психологічних досліджень, що найчастіше використовуються в межах цієї спеціальності.
Удосконалено:
процес узагальнення результатів теоретичних та експериментальних (емпіричних) психологічних досліджень, що накопичились за певний період часу;
проблемно-хронологічну класифікацію кваліфікаційних наукових праць, захищених в основних вітчизняних центрах з дослідження проблем психології діяльності в особливих умовах.
Дістали подальшого розвитку:
наукові погляди щодо розкриття структури та категоріального статусу методологічних основ психологічних досліджень.
Практичне значення дослідження пов’язано також з можливістю вдосконалення навчально-методичних комплексів з історії вітчизняної психології, а також навчальних програм, що використовуються у підготовці та перепідготовці кадрів у галузі екстремальної та кризової психології, психології діяльності в особливих умовах.
