Дисертаційну роботу присвячено визначенню особливостей формування технологічної компетентності курсантів у навчально-виробничих майстернях військового закладу вищої освіти.
Актуальність проблеми формування технологічної компетентності зростає у сучасних умовах розбудови і зміцнення Збройних сил і правоохоронних військових формувань України, їх інтенсивного та динамічного переходу на стандарти НАТО визначальна роль відводиться становленню професійної компетентності майбутніх офіцерів – курсантів військових закладів вищої освіти (ВЗВО), які, окрім навичок роботи з особовим складом військових підрозділів, мають володіти готовністю до практичної діяльності зі значною кількістю сучасних видів озброєнь, до збереження життя і здоров’я підлеглих військовослужбовців, забезпечення безпечних умов їхньої бойової роботи.
Потужні резерви формування таких компететнісних якостей майбутніх офіцерів мають навчально-виробничі (технічні) майстерні ВЗВО, провідним видом яких є майстерні з ремонту озброєнь. Перевагою цих навчально-виробничих підрозділів військових закладів освіти є те, що в їхній діяльності передбачене оволодіння значною кількістю технологічних операцій ручної та механічної обробки різноманітних конструкційних матеріалів, пов’язане із виготовленням об’єктів технологічного спрямування, що зумовлює потребу в розвиткові технологічної компетентності курсантів, основою якої є мотивована здатність відповідально застосовувати військово-технічні й психолого-педагогічні знання для гуманно зорієнтованого вирішення професійних завдань.
Метою дослідження визначено обґрунтування гуманітарно-педагогічної технології формування технологічної компетентності курсантів у навчально-виробничих майстернях ВЗВО та її експериментальну перевірку в освітньому процесі професійної підготовки.
У дисертації вперше для розробки основних напрямів формування технологічної компетентності курсантів у процесі професійної підготовки на етапі навчання у вищому військовому закладі освіти з’ясовано сутність такої компетентності у єдності її загальних і професійних ознак та можливості навчально-виробничих майстерень ВВЗО як середовища формування технологічної компетентності майбутніх офіцерів; обґрунтовано гуманітарно-педагогічну технологію формування технологічної компетентності курсантів у навчально-виробничих майстернях військових ЗВО в цілісності концептуально-цільового блоку (наукові підходи – гуманістично-особистісний, системний, діяльнісний, міждисциплінарний, компетентнісний, технологічний; базові поняття – «технологія», «технологічність», «технологічна компетентність майбутніх офіцерів» та провідні завдання підготовки); змістово-методичного блоку (провідні принципи, навчальної дисципліни спеціальності 255 Озброєння та військова техніка, етапи підготовки – початковий діагностувальний, основний формувальний, завершальний узагальнювальний; методи діяльності викладачів і курсантів у технічних майстернях, серед яких основне місце займає виконання завдань ремонтної практики); виконавчо-корекційного блоку (педагогічні умови – організаційні, психолого-педагогічні, ресурсного забезпечення, управлінські; складники технологічної компетентності – ціннісно-мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний; головні вимоги до технічних майстерень та наявність ділянок – ремонту засобів бронезахисту та активної оборони, зварювальних робіт, столярних робіт, ремонту озброєння, оптичних приладів, механічних робіт); діагностувально-результативного блоку (містить логічні рівні сформованості технологічної компетентності – високий, достатній, середній, низький; основи моніторингу якості підготовки та методи моніторингу – експертні оцінки й оцінки якості виконання технологічних завдань); технологічну компетентність потрактовано складником цілісної професійно-особистісної структури фахівця; розглянуто як систему креативно-технологічних знань, здібностей і стереотипів інструменталізованої діяльності з удосконалення об’єктів професійної дійсності; у військовій сфері така компетентність характеризує пізнавальну та інтелектуальну (тактичну й оперативну) активність; інтерпретовано її як комплекс умінь проєктування того чи іншого процесу, починаючи з цілепокладання, вибору оптимального й адекватного змісту та способів здійснення професійної діяльності і завершуючи аналізом та рефлексією відповідності отриманих результатів запланованим; виокремлено відповідні когнітивні, операційно-діяльнісні, дидактико-проєктувальні і рефлексивно-аналітичні вміння, опосередковані ціннісно-змістовими настановами професійної діяльності, спрямованої на реалізацію службових завдань із гарантованими результатами, готовністю вирізняти окреме завдання (проблему) і знаходити способи його вирішення в професійній діяльності.
Ключові слова: професійна компетентність, курсанти (майбутні офіцери), технологічний підхід, технологічна компетентність, навчально-виробничі (технічні) майстерні, майстерня з ремонту озброєнь, військова професійна підготовка, безпека життєдіяльності.
