За результатами досліджень отримано нові дані щодо поширення Toxoplasma gondii в Україні і, зокрема, в Одеському регіоні. Виявлені специфічні імуноглобуліни G у сироватці крові продуктивних тварин, зокрема серед великої рогатої худоби поширення збудника токсоплазмозу за даними серологічних досліджень склала 19,4%, серед червоної степової породи поширення було в 2,8 рази меншою, ніж серед голштинської. У овець цигайської породи поширення встановлено на рівні 67,6 %. Серед безпритульних котів поширення становило 68,8% (95% довірчий інтервал 49-87), а серед домашніх – 24,4% (95% довірчий інтервал 17,7-30,3). За результатами імуноферментного аналізу у 31,7% (95 % довірчий інтервал 29,3-32,7) безпритульних собак зареєстровано наявність позитивної реакції до збудника токсоплазмозу, у домашніх собак – 22% (95 % довірчий інтервал 21,1-22,9).
Не встановлено достовірної різниці поширення збудника токсоплазмозу залежно від статі. Залежність поширення Toxoplasma gondii від сезону року серед собак і котів та залежно від породи у великої рогатої худоби є статистично вірогідною.
На підставі результатів експериментально-клінічних досліджень встановлено, що клінічні ознаки токсоплазмозу у 39,7% собак при середньому значені титрів імуноглобуліну G (методом непрямого твердофазного імуноферментного аналізу) в сироватці крові 1,46±0,17 МО/мл та у 33,3% котів, при титрі 3,0±0,29 МО/мл, характеризуються ураженнями шкіри. Прояв уражень нервової системи за токсоплазмозу достовірно (р<0,05) супроводжується високими титрами IgG, ніж при інших клінічних проявах. Встановлено, що у позитивно реагуючих до збудника токсоплазмозу собак достовірно (р<0,05) вміст ензимів АлАТ та АсАТ в сироватці крові становив на 30% більше, ніж у тих, що реагували негативно. Коти, сироватка крові яких виявилась за результатами імуноферментного аналізу позитивною до Toxoplasma gondii на 40% більше (р<0,05) в сироватці крові мали високий вміст сечовини та на 24,7% – вміст креатиніну. Аналіз показників імунограм серопозитивних котів та собак показали суттєве достовірне (р<0,01) зниження фагоцитарної активності нейтрофілів у позитивних до токсоплазмозу собак, що складає 2,258±0,232 Г/л у порівнянні з 3,98±0,74 Г/л у собак з негативними серологічними результатами. Регуляторні популяції Т-лімфоцитів, а саме Т-супресорних (цитотоксичних) лімфоцитів в 2,9 рази, а Т- хелперних - в 1,7 рази менші у собак, які за результатами серологічного дослідження виявились позитивно реагуючими до збудника токсоплазмозу, ніж у негативно реагуючих.
Отримано нові дані щодо виявлення Toxoplasma gondii у зразках туш великої рогатої худоби та овець залежно від групи м’язів та органів. Так, середній показник титру антитіл у великої рогатої худоби в пробах м’ясного соку м’язів діафрагми становив 51,0 МО/мл, у овець – 54,3 МО/мл. В пробах м’язів стегна у великої рогатої худоби відповідний показник склав в середньому 51,8 МО/мл, у овець – 53,2 МО/мл. На підставі результатів експериментально-клінічних досліджень встановлено, що плазмаферез позитивно відображається на активності трансаміназ АлАТ та АсАТ у плазмі крові собак. Так, уже після першої процедури активність ензимів зменшується приблизно вдвічі і повертається до фізіологічних меж.
Фізіологічно адекватними слід вважати зміни імунореактивності організму котів за введення «Трифузолу». Динаміка абсолютної кількості субпопуляцій лімфоцитів показала, що кількість Т-лімфоцитів практично не зазнала кількісних змін протягом досліду, а популяція В-лімфоцитів мала тенденцію до збільшення. Більш виразну тенденцію до збільшення мала популяція природних кілерів, яка складала 17,7% (р<0,001). Також на 21,6% (р<0,01) збільшилась абсолютна кількість нейтрофільних гранулоцитів, здатних до фагоцитозу. Доведено, що при лікуванні токсоплазмозу у собак та котів обґрунтованим є застосування імунотропного фармакологічного засобу «Трифузол». Динаміка біохімічних показників крові у котів протягом періоду лікування показала, що за використання «Трифузолу» у схемі лікування шкірного прояву токсоплазмозу у котів протягом 28 діб вміст АлАТ з 131,2±16,41 Од/л знизився до 52,4±7,36 Од/л, тобто до фізіологічних меж. Застосування цього препарату в схемі лікування токсоплазмозу собак дозволяє досягти повної ремісії у 71,4% собак та мінімізувати кількість ускладнень до 14,3%.
Запропоновано схему профілактики токсоплазмозу у котів, яка включає необхідні заходи, що направлені на поступове зменшення поширення збудника в навколишньому середовищі та відповідно зниження антигенного навантаження на організм людини і тварин. Також, для лікарів ветеринарних клінік запропоновано протокол лікування токсоплазмозу собак та котів з врахуванням особливостей клінічного прояву, імунофізіологічного стану та біохімічного профілю.
