Турканова В. І. Ефективне врегулювання цивільних спорів.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням поняття та природи інституту врегулювання цивільних спорів, визначення основних напрямів формування сучасної доктрини, які характеризують найбільш раціональні підходи до врегулювання цивільних спорів; поняття цивільного спору з урахуванням практики його значення для сторін, а також характеристики загальносвітових тенденцій щодо врегулювання спорів, зокрема, широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення комунікації сторін та врегулювання спору між ними; а також концепції інтегрованої системи врегулювання цивільних спорів, що включає досудове врегулювання та, у разі необхідності, – судовий процес. Системно та послідовно досліджено досвід урегулювання цивільних спорів у різних державах-членах Європейського Союзу, у Сполучених Штатах Америки, Китаї, Канаді та інших країнах на прикладах функціонування різних платформ щодо врегулювання спорів. Охарактеризовано проблеми альтернативного врегулювання спорів, які актуалізувалися в 40-х роках минулого століття й були присвячені трудовим спорам та арбітражу, істотно пожвавилися в 70-х роках та поширилися з кінця минулого століття – на початку ХХІ століття – уже як обов’язкові досудові способи врегулювання спорів. По суті, саме багатоманітність цивільних спорів та способів їхнього врегулювання, що накопичилися до нашого часу (понад семисот альтернативних способів урегулювання спорів), і зумовила інтерес та активний науковий пошук ефективного врегулювання спорів, що актуалізувався в науці права та споріднених дисциплінах упродовж останніх десятиріч. У цих дослідженнях йдеться про шляхи, що не пов’язані із судовим розглядом і вирішенням спору по суті, яке здійснює суд, але про ті шляхи, які сторони можуть обрати для врегулювання спору, про переваги й недоліки кожного з таких шляхів, а також загальну стратегію обрання кожного зі способів на певних етапах розвитку спору.