Крушеницький А. В. Витребування та отримання речей і документів як засіб збирання доказів у кримінальному провадженні

Дисертація є першим у вітчизняній науці спеціальним комплексним дослідженням такого засобу збирання доказів, як витребування та отримання речей і документів у порядку статті 93 КПК України. У дисертації підкреслюється, що відповідно до статті 93 КПК України сторони кримінального провадження можуть здійснювати збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок (окрім проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій). Надання витребуванню та отриманню речей і документів статусу способу збирання доказів у редакції чинного КПК України 2012 року істотно вплинуло на уявлення щодо процедури формування доказів та компетенції учасників кримінального провадження. Водночас норми чинного кримінального процесуального закону не визначають процедуру (механізм) і форму витребування та отримання речей та документів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що процедура збирання доказів є початковим і досить важливим елементом процедури доказування, вказана прогалина істотно впливає на її практичну реалізацію. На основі аналізу наукових досліджень і слідчої практики зроблено такі висновки щодо сутності даного способу збирання доказів: - витребування та отримання речей і документів поряд з тимчасовим доступом до речей та документів (глава 15 КПК України) є самостійним, спрощеним та альтернативним засобом збирання доказів, який надає можливість безперешкодно та в найкоротші терміни отримати речі і документи, які є носіями вагомих для кримінального провадження відомостей; - витребування та отримання речей і документів є двома відносно самостійними способами збирання доказів, які мають істотні відмінності, що знаходяться у площині суб’єктного прояву ініціативи оволодіння вказаними предметами (речами, документами); - витребування речей чи документів полягає у зверненні сторони кримінального провадження з вимогою до певного суб’єкта про добровільне надання певних речей чи документів, які є носіями значущої для кримінального провадження інформації (відомостей); - отримання речей чи документів полягає у прийнятті того, що передається за ініціативою володільця речі чи документа, які мають значення для кримінального провадження.