Момот А. А. Ефективність та патогенетичне обґрунтування лазерних технологій в лікуванні атрофічного кольпіту у жінок постменопаузального віку

Дана дисертаційна робота присвячена оцінюванню ефективності та патогенетичному обґрунтуванню застосування лазерних технологій при лікуванні атрофічного кольпіту у жінок постменопаузального віку. Атрофічний кольпіт є одним з провідних супутніх станів постменопаузального періоду, який вкрай негативно впливає на якість життя жінок. Методи консервативного лікування є недостатньо ефективними, а призначення системної менопаузальної гормональної терапії пов’язано з ризиками. На сьогодні, в клінічній практиці лікування атрофічних кольпітв застосовуються лазерні технології, які є більш безпечними для пацієнта, добре переносяться та не мають побічних ефектів. Метою даної роботи є покращення якості життя жінок постменопаузального віку із атрофією тканин піхви шляхом патогенетично обґрунтованого застосування лазерної терапії. Завдання дослідження: 1. Провести клініко-статистичний аналіз медичних карт жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом. 2. Визначити особливості сполучної тканини та обміну мікроелементів у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом. 3. Визначити кольпоцитологічні особливості вагінального епітелію, дослідити стан мікробіоценозу статевих шляхів та оцінити світломікроскопічні і морфометричні особливості слизової оболонки піхви, а також її проліферативну функцію у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом. 4. Визначити особливості якості життя у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом. 5. Розробити, патогенетично обґрунтувати та оцінити ефективність комплексу діагностичних та лікувально-профілактичних заходів у жінок постменопаузального віку з атрофічним кольпітом шляхом використання лазерної терапії. 6. Оцінити зміни симптомів атрофічного кольпіту, вплив на сексуальну функцію та частоту рецидивів на фоні використання консервативної, лазерної та комплексної терапії на початковому рівні, через 3 місяці та 12 місяців лікування. До дослідження залучено 160 жінок в постменопаузі з атрофічним кольпітом, яких в залежності від обраної тактики лікування розподілено на три групи: основна група – 55 жінок які отримували терапію із застосуванням СО2-лазеру, група порівняння – 40 жінок, які отримували лікування відповідно до запропонованого лікувального комплексу, контрольна група – 65 жінок, які отримували консервативну терапію. На другому етапі дослідження проводився аналіз та узагальнення отриманих результатів. Тривалість дослідження становила 12 місяців.