У дисертації представлено результати теоретичного обґрунтування, розробки та експериментальної перевірки ефективності методики формування у майбутніх учителів музичного мистецтва системного уявлення про національну музичну культуру. В дисертації досліджені можливості теоретичного відображення явища національної музичної культури. Національна музична культура визначена як система базових галузей та відповідних жанрів музичної практики, що функціонує в умовних межах певної національної культури. Згідно з розробленою моделлю, основою системи національної музичної культури в сучасному світі слугують такі галузі музичної практики: 1) традиція народного мистецтва, фольклор великих і малих народів, що входять до складу нації; 2) релігійна музична практика; 3) практика світського концертного професійного та аматорського музикування; 4) масово-популярна музика, що існує за принципами серійного виробництва. Системне уявлення про національну музичну культуру майбутнього вчителя музичного мистецтва визначено як складну особистісну когнітивно-психологічну властивість індивіда, яка нерозривно поєднує три компоненти: емпіричні знання (звукові, зорові, моторні гештальти, накопичені індивідом в процесі набуття досвіду сприйняття чи відтворення артефактів національної музичної культури; а також певні практичні уміння, знання «як зробити»), теоретичні знання (поняття і судження, у тому числі фактологічні знання щодо феноменів національної музичної культури) і художньо-естетичні відношення (відповідні конкретній національній культурі образно-смислові реакції та естетичні судження особистості щодо відомих їй артефактів мистецтва). Були встановлені педагогічні підходи і принципи, розроблені методи і визначені умови формування системного уявлення про національну музичну культуру. Встановлені оптимальні умови впровадження у педагогічну практику запропонованої в дисертації методики, як от: а) педагогічне стимулювання уважного і шанобливого ставлення студентів до кожної національної музичної культури, незалежно від її типу та міри залучення в євро-атлантичний цивілізаційний процес, недопущення проявів культурної інтолерантності; б) стимулювання у майбутніх учителів музичного мистецтва педагогічної рефлексії щодо методів, форм умов і результатів процесу формування системного уявлення про НМК; в) у виборі музичних творів світської та релігійної композиторської музики перевагу потрібно віддавати тим, які в найбільшій мірі пов'язані з фольклором і відбивають специфіку етнічного фундаменту даної культури; г) створення можливостей для безпосереднього спілкування студентів з носіями різних національних музичних культур, для спільного музикування з ними; д) забезпечення технічних можливостей використання мультимедійної техніки і комп'ютерних засобів звукового синтезу для заохочення студентів до засвоєння елементів НМК в експериментальній творчої діяльності; є) впровадження в навчальний процес спеціального курсу «Музичні культури народів світу», метою якого є оснащення майбутніх учителів музичного мистецтва комплексом методів, що сприяє формуванню в них системного уявлення про музичну культуру. Розроблено методику педагогічної діагностики рівня сформованості системного уявлення майбутнього вчителя музичного мистецтва про національну музичну культуру. Формувально-експериментальна робота з апробації запропонованої методики здійснювалася поетапно. Перший етап (тезавраційний) мав завданням накопичення художніх вражень, понять, фактологічних і ціннісних суджень щодо низки обраних національних музичних культур (перевага була віддана культурам України та Іспанії (Європа), Китаю і Туреччини (Азія), США і Бразилії (Америка), Конго (Африка) та Індонезії (Океанія)). Другий – інтеграційний – етап експерименту мав спеціальним завданням систематизацію чуттєвих образів, понять і художньо-естетичних відношень щодо низки обраних для освоєння національних музичних культур. Практичне значення результатів і матеріалів дослідження визначається можливістю їх використання в освітньому процесі музично-педагогічних закладів середнього та вищого освітнього рівня, у роботі вчителя музичного мистецтва загальноосвітніх шкіл та шкіл мистецтва, у системі післядипломної освіти.
