Реферат української (не більше 5000 знаків): За результатами проведеного аналізу доведено, що термінологія, яку вживає законодавець у кримінальному процесуальному законодавстві, не відповідає термінології інформаційного законодавства, що свідчить про необхідність приведення норм КПК України у відповідність з нормами інформаційного законодавства. Обґрунтовано необхідність внесення змін до кримінального процесуального закону, відповідно до яких не може бути вичерпним перелік видів інформації, що становлять охоронювану законом таємницю і до яких доступ надається за спеціальною процедурою.
У дисертаційному дослідженні висвітлено такі проблемні аспекти, що виникають у ході здійснення кримінального провадження з окремими видами професійних таємниць:
- банківська таємниця. Наголошено, що при вирішенні клопотань щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, які становлять банківську таємницю, слід обов’язково пересвідчитися, чи не становить така інформація, водночас, й інший вид професійної таємниці (зокрема, інформацію, доступ до якої заборонено). Обґрунтовано доцільність виключення з нормативно-правових актів норм права, які дозволяють уникати процедури судового контролю за наданням доступу до інформації, що становить банківську таємницю.
- комерційна таємниця. Доведено, що перед звернення з клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, слід пересвідчитися чи інформація, якої стосується клопотання становить комерційну таємницю, враховуючи «строковість» надання такого статусу.
- нотаріальна таємниця. Обґрунтовано доцільність вживання у кримінальному процесуальному законі терміну «нотаріальна таємниця», який є ширшим за обсягом від вжитого законодавцем терміну «таємниця вчинення нотаріальних дій». Підкреслено необхідність включення у перелік осіб, що не підлягають допиту як свідки, осіб уповноважених законом на вчинення дій, які прирівнюють до нотаріальних.
- адвокатська таємниця. Обґрунтовано доцільність внесення змін у законодавство в частині, що стосується позбавлення адвоката права відмовитися розкривати професійну таємницю всупереч волі клієнта.
- таємниця ухвалення судового рішення. Наведено додаткові обґрунтування на підтвердження того, що законодавча прив’язка до ухвалення рішення у спеціальному приміщенні «нарадчій кімнаті» є рудиментом. Запропоновано закріпити у законодавстві зміст поняття «таємниця ухвалення судового рішення».
- таємниця сповіді чи іншого обряду, схожого з покаянням. Запропоновано надати імунітет свідка не тільки священнослужителю, а також особам, які були залучені до здійснення цього обряду. Наведено додаткові обґрунтування на підтримку позиції щодо необхідності виключення з КПК України норми, яка надає право звільнити священнослужителя від обов’язку зберігати таємницю сповіді.
- конфіденційна інформація професійного характеру, що знаходиться у володінні медіа або журналіста. Розроблено критерії, яким має відповідати інформація, за повідомлення якої джерело може розраховувати на збереження конфіденційності. Обґрунтовано необхідність внесення змін до кримінального процесуального закону, спрямованих на надання журналісту чи медіа права оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять конфіденційні дані про джерело інформації.
- медична таємниця. Доведено, що у випадку виявлення кримінальних правопорушень, кримінальне провадження щодо яких здійснюється у формі приватного обвинувачення, доцільно з’ясовувати думку постраждалої особи перед отриманням інформації, яка становить медичну таємницю.
- таємниця усиновлення (удочеріння). Запропоновано на законодавчому рівні розмежувати процедуру доступу до таємниці усиновлення (удочеріння) залежно від мети отримання такої інформації.
Запропоновано вдосконалити процедури збирання доказів, які містять інформацію, що становить професійну таємницю. Доведено, що включення експерта до переліку осіб, які наділені імунітетом свідка є необґрунтованим, оскільки мета впровадження такої норми права відмінна від мети надання імунітету свідкам.
Обґрунтовано необхідність встановлення на законодавчому рівні заборони адвокату бути викривачем у кримінальному провадженні, якщо це призведе до розголошення адвокатської таємниці.
На противагу теоретичному поняттю «таємниця досудового розслідування», запропоновано вживати термін «таємниця досудового розслідування та відомостей, отриманих за результатами проведення процесуальних дій у зв’язку із вчиненням кримінального правопорушення», а також доповнити дізнавачем перелік суб’єктів, які встановлюють заборону розголошення.
Піддано критиці позицію, відповідно до якої слідчий суддя надає тимчасовий доступ до документів з іншого кримінального провадження, досудове розслідування у якому не закінчене. Запропоновано удосконалити процедуру прийняття рішення щодо проведення закритого судового засідання.
