Дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень правового забезпечення альтернативних систем оподаткування юридичних осіб. Розкривши у вступі дисертаційної праці актуальність теми та її значимість для дослідження з позицій фінансового права, авторкою, у першому розділі, присвяченому дослідженню загальнотеоретичних питань, розглянуто сутність інституту альтернативного оподаткування як наукової категорії із позиції правового забезпечення податкових відносин юридичних осіб. Авторкою зазначається, що однією із головних ознак альтернативності системи оподаткування є вільний вибір її платником податків. Саме можливість самостійно обирати ту чи іншу систему оподаткування за власним вибором, на сій розсуд є ознакою альтернативної системи оподаткування. Альтернативні системи оподаткування не розглядаються як інструмент зниження податкового навантаження платників податків. Вони не є системою обмежень у вільному виборі системи оподаткування, а слугують стимулом задля забезпечення того чи іншого кінцевого результату, зокрема яким є самостійний, вільний, альтернативний вибір системи оподаткування. У роботі виділено та обґрунтовано ознаки альтернативних систем оподаткування, зокрема: альтернативні системи оподаткування це дієвий механізм забезпечення стабільності податкових правовідносин; альтернативні системи оподаткування є елементом демократичних державницьких відносин, при якій фіскальна складова держави компенсується добровільним вибором платника податків щодо системи податкових правовідносин; платнику податків надається право щодо самостійного вибору системи оподаткування в залежності від виду діяльності, сфери діяльності, умов здійснення діяльності; для застосування альтернативних видів системи оподаткування платник податків повинен виконати певні умови та відповідати зазначеним у вибраній системі оподаткування вимогам; альтернативні системи оподаткування відмінні від поняття податкові пільги, так як створюють замкнуту, цілісну систему оподаткування при якій повністю враховані всі особливості податкових правовідносин. Визначено ризики застосування альтернативних систем оподаткування задля зниження податкового навантаження: по-перше, зниження податкового навантаження для окремих платників податків створює анти конкурентне середовище яке може призвести до критичних, конфліктних ситуацій; по-друге, можливість мінімізувати сплату податків та обов’язкових платежів призводить до можливості легалізації злочинних намірів ухилення від сплати податків, через створення певних умов, та застосування правових механізмів, які призводять до можливості вибору альтернативних систем оподаткування; по-третє, державний бюджет недоотримає належних надходжень для забезпечення виконання необхідних соціальних, економічних та інших державних програм.
У другому розділі роботи авторкою досліджуються особливості правового забезпечення застосування альтернативних систем оподаткування юридичних осіб. Дослідивши спрощену систему оподаткування, обліку та звітності як альтернативу податку на прибуток підприємств зазначається, що саме із запровадженням спрощеної системи оподаткування почали реально говорити про можливість застосування альтернативних систем оподаткування, що виражалось в можливості вільного вибору умов податкових правовідносин. Правове регулювання оподаткування актуальних сьогодні індустріальних парків можна розглядати як локальну, комплексну альтернативу оподаткуванню податком на прибуток підприємств оскільки вміщує в себе елементи подібні до спрощеної системи оподаткування, податку на виведений капітал, і ВЕЗ, але при цьому залишає вимоги до здійснення необхідних облікових та звітних процедур щодо податку на прибуток підприємств, ПДВ та інших податків.
У третьому розділі дисертанткою запропоновано напрями удосконалення правового забезпечення альтернативних систем оподаткування юридичних осіб. Аналіз концептуальних підходів щодо запровадження податку на виведений капітал, який запропоновано в різних законопроектах чи наукових дослідженнях показує однозначну перспективність такого напряму податкових відносин в Україні. Наголошено на тому, що загальна заміна одного податку іншим може призвести до тимчасових, разових збільшень надходжень або навпаки – до різкого зниження (це залежить від визначеного процесуальних податкових правовідносин адміністрування такого податку). Звернуто увагу, що не всі платники готові до такого переходу, не всі платники підтримують таку заміну та не для всіх платників введення нового податку на виведений капітал буде економічно вигідним та запропоновано компроміс, при якому зможуть існувати обидва податки – податок на прибуток підприємств та податок на виведений капітал. При цьому альтернативному виборі систем податкових правовідносин можуть застосовуватись певні специфічні умови застосування того чи іншого податку.
