Клєц Т. С. Штрафна відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю

Робота присвячена комплексному дослідженню штрафної відповідальності роботодавця за порушення законодавства про працю. Особливої актуальності в цьому контексті набуває перегляд сучасних підходів до теоретичного розуміння та практичного застосування системи державного примусу по відношенню до роботодавців. Видається першочерговим розробка не лише пропозицій щодо внесення змін в діюче законодавство, але і розробка нової концепції практичного закріплення трудоправової відповідальності роботодавця шляхом об’єднання різних видів юридичної відповідальності створюючи самостійний інститут штрафної відповідальності. Найбільшої ж актуалізації набуває проблема поєднання в один інститут трудового права – штрафну відповідальність роботодавця – різні за своє правовою природою та призначенням заходи державного примусу у вигляді штрафних санкцій. Крім цього увага звертається і на розробку механізму притягнення роботодавця до штрафної відповідальності, включаючи алгоритмізацію процедур та заходів спрямованих на практичну реалізацію державно-управлінського впливу по відношенню до роботодавця реалізуючи систему гарантій прав та інтересів працівників. При цьому акцентується увага і на тому, що є неприпустимим порушувати баланс інтересів сторін трудових відносин, а тому дотримання прав роботодавця при проведенні відповідних контрольно-моніторингових заходів також розглядається як елемент системи забезпечення неухильності несення штрафної відповідальності роботодавцем за порушення законодавства про працю. Все це – потребує нових науково-обґрунтованих теоретичних, методологічних і практичних підходів. Метою дисертаційної роботи є пошук нових теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо створення самостійного окремого комплексу засобів державного примусу у вигляді штрафної відповідальності роботодавця. Об’єктом дисертаційного дослідження є система організаційно-правового забезпечення штрафної відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю. Предметом дослідження є штрафна відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю. Дисертаційне дослідження проводилося за допомогою поєднання загально- та спеціально наукових методів, притаманних правовій науці та науці трудового права з урахуванням особливостей функціонування системи трипартизму та правового статусу учасників трудових відносин. Зокрема, широкого застосування отримав метод діалектичного пізнання розвитку інституту відповідальності роботодавця в трудових відносин. Різні форми та механізми її застосування були досліджені за допомогою інструментарію системного аналізу, що дало комплексне бачення окремого виду трудоправової відповідальності роботодавців – штрафної відповідальності. Інструментарій формально-юридичного методу, а також використання у поєднанні методів аналізу та синтезу, абстрактного та конкретного у сукупності надали нове бачення на правовий зміст та правову природу штрафної відповідальності роботодавців, на можливості розширення випадків її застосування. Методика класифікації за різними ознаками, а також метод структурного аналізу дали змогу розкрити сутність штрафних санкцій, що застосовуються до роботодавця у випадках порушення ним трудового законодавства як елемент системи державного примусу із надмірно вираженою каральною функцією. В подальшому із використання структурно-логічного підходу та методу правового моделювання були розроблені пропозиції щодо удосконалення законодавства про працю з питань застосування штрафної відповідальності роботодавця. Водночас активне застосування порівняльно-правового методу дало змогу проаналізувати підстави штрафної відповідальності роботодавця за порушення законодавства про працю у співставленні із підставами притягнення до інших видів відповідальності: адміністративної та кримінальної. Вагомих результатів в дослідженні механізмів практичної реалізації процедури притягнення роботодавця до штрафної відповідальності за порушення законодавства про працю було досягнуто за рахунок застосування структурно-функціонального підходу. Інформаційною базою дисертаційного дослідження є матеріали Верховної Ради України, Держпраці, Служби зайнятості України, Міністерства соціальної політики України, законодавчі та нормативні акти з питань притягнення о відповідальності учасників трудових відносин та в тому числі роботодавців, наукові здобутки вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, міжнародних організацій.