Дисертація є монографічним дослідженням, у якому на підставі аналізу матеріалів практики та теоретичних положень розроблено основи комплексної методики розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням правил екологічної безпеки. Дослідження побудоване на основі висновків і положень, обґрунтованих сучасними розробками в галузі філософії, криміналістики, кримінального права, кримінального процесуального права, теорії оперативно-розшукової діяльності,
соціології, водночас використовувалися узагальнені результати анкетування слідчих.
У роботі визначено, що злочин, пов’язаний із порушенням правил екологічної безпеки – це винне, протиправне діяння, що характеризується прямим/непрямим умислом, у результаті вчинення якого завдається шкода навколишньому природному середовищу як цілісній системі, ландшафтам, природним ресурсам, рослинному та тваринному світу, іншим природним комплексам, зазначено, що під злочинною діяльністю, пов’язаною із порушенням правил екологічної безпеки, слід розуміти структуровану та упорядковану поведінку особи (групи осіб), метою якої є порушення суспільного порядку та встановлених норм людської діяльності, зокрема, порушення основних принципів охорони навколишнього природного середовища, завдання шкоди навколишньому природному середовищу як цілісній системі, ландшафтам, природним ресурсам, людям як
біологічному виду, рослинному та тваринному світу, іншим природним комплексам тощо, що включає в себе систему дій щодо безпосереднього вчинення акту злочину, підготовки до його вчинення, його приховування та протидії досудовому розслідуванню.
Визначено, що типовими видами злочинної діяльності, пов’язаної із порушенням правил екологічної безпеки, є: по-перше, автономна злочинна діяльність, яка характеризується такими ознаками: а) негативні наслідки від
злочину поширюються на більш-менш обмежену територію; б) умисел на вчинення злочинної діяльності зазвичай в особи виникає спонтанно або діяння вчиняється без прямого умислу через службову недбалість та/або нехтування службовими обов’язками; в) у переважній більшості випадків внаслідок такої діяльності наноситься відносно невелика шкода природному навколишньому середовищу та/або життю та здоров’ю людей, рослинному, тваринному світу; г) не супроводжується створенням та використанням корупційних зв’язків; по-друге, злочинна діяльність, яка здійснюється шляхом змови двох чи більше осіб з розподілом відповідних функцій між ними, у структурі якої обов’язковим
членом злочинної групи є суб’єкт, наділений владними повноваженнями або такий, що займає посаду в установах чи організаціях, які займаються проведенням екологічних експертиз, здійснюють діяльність, пов’язану з
проєктуванням, введенням в експлуатацію будівель, надають дозволи на забудову територій тощо.
Охарактеризовано основні напрями формування інфраструктурних елементів для забезпечення такої злочинної діяльності у формі встановлення неформальних та корупційних зв’язків із: а) представниками влади; б) представниками правоохоронних органів; в) експертами організацій, підприємств та установ, що залучаються до проведення екологічної експертизи;
г) архітекторами; д) забудовниками.
Під час розслідування злочинів, пов’язаних із порушенням правил екологічної безпеки, виокремлено такі блоки обставин, що підлягають встановленню: по-перше, обставини щодо способу вчинення кримінального правопорушення; по-друге, обставини, встановлення яких потребує обов’язкового використання спеціальних знань, зокрема: а) експертів, що
проводять екологічну експертизу; б) експертів, що проводять будівельно-технічну експертизу; в) експертів, що проводять санітарно-епідеміологічну експертизу; г) залучення експертів з інших галузей знань; по-третє, обставини,
пов’язані з обстановкою вчинення кримінального правопорушення, зокрема: територія, що «зазнала негативного впливу» від дій підозрюваних у вчиненні злочинів, повʼязаних із порушенням правил екологічної безпеки (визначення
зони ураження); фактичне місце вчинення злочину, пов’язаного з порушенням правил екологічної безпеки; з’ясування чи було створено підприємство умисно для нанесення такої шкоди, чи вона наносилася підприємством, для якого
нанесення негативного впливу довкіллю не було головною метою його створення та функціонування; проміжок часу, протягом якого здійснювалася злочинна діяльність; по-четверте, обставини, які пов’язані з особою, яка
вчинила кримінальне правопорушення, зокрема: злочин вчинювався особою одноособово чи злочинним угрупованням за попередньою змовою; чи вчинила особа злочин, пов’язаний з порушенням правил екологічної безпеки, вперше або
повторно; якщо злочин, пов’язаний з порушенням правил екологічної безпеки, було вчинено злочинним угрупованням, необхідно встановити роль кожного з учасників такого угруповання, спосіб комунікації між учасниками, ступінь їхньої
взаємодії; визначення щодо кожного підозрюваного біографічних даних
