Класичний кросовер є органічним поєднанням надбань музичної класики та актуальних трендів естрадної музики. У процесі розвитку він збагатився здобутками інших неакадемічних напрямів, серед яких важливе місце посідає фольклор. Попри масштабність класичного кросовера як художнього явища, він є малодослідженим в українському музикознавстві: на сьогоднішній день йому присвячено лише поодинокі розвідки, зокрема публікації І. Бобула, А. Бойко, Т. Пістунової, Г. Постой, О. Супрун, В. Яромчука. Оскільки кросовер як культурно-мистецький феномен має величезний потенціал, він вимагає ретельного вивчення та всебічного аналізу.
Становлення класичного кросовера пов’язано з активізацією у другій половині ХХ століття процесів взаємодії академічної музики з неакадемічними музичними напрямами, які є багатовимірними і охоплюють жанрову систему, стильові параметри та виконавські підходи як академічного, так і неакадемічних напрямів музичного мистецтва. Пошуки музикантів відбуваються на перехресті елітарної і масової культури, яку визначено як «серединну» («middle culture»). Серединний статус синтезованих напрямів визначається їх амбівертністю, тобто одночасною спрямованістю на «високий» та «низький» тип культури, а амбівертна векторність музичних творів «серединного» типу передбачає наявність подвійного коду як у самих музичних композиціях, так і у їх виконавській інтерпретації. Розмаїття форм і жанрів, що виникають при взаємодії академічної музики та її неакадемічних напрямів, не піддається типології, при цьому можна виділити найбільш значимі з них, серед яких беззаперечну художню цінність має класичний кросовер, який виокремився з-поміж інших видів естрадної музики у 1990-х роках.
Жанр класичного кросовера включає 1) естрадні адаптації вокальних та інструментальних мініатюр, що належать до музичної класики, 2) академізовані естрадні шлягери, 3) сучасні авторські композиції шлягерного типу, що мають риси академічної музики (наприклад, у вокальному кросовері наслідують стиль італійського бельканто). Отже, класичний кросовер – мистецький феномен амбівертної природи, який виникає на перехресті академічної та неакадемічної музичної традицій і функціонує за законами естрадного мистецтва, у процесі еволюції класичний кросовер адаптував інші неакадемічні музичні напрями (фольклор, електронну музику тощо). Класичний кросовер відзначається індивідуальним саундом, що поєднує естетику академічної класики та музичної естради; у жанровому відношенні він є аналогом вокальної або інструментальної мініатюри і апелює до концертного номера як базової одиниці естрадного мистецтва.
Розглянуто творчість видатних виконавців класичного кросовера – Андреа Бочеллі, Алессандро Сафіна, Сара Брайтман, Джош Гробан, Філіппа Джордано, Хейлі Де Вестенра, Дімаш Кудайберген. Зазначено, що представники старшого покоління (А. Бочеллі, А. Сафіна, С. Брайтман), маючи академічну вокальну освіту, у своїй творчості синтезували здобутки класичного бельканто з новим вокальними техніками, створивши власний індивідуальний стиль, яскраві музичні образи та ставши еталоном для виконавців класичного кросовера. Творчість Дж. Гробана та Ф. Джордано продовжує виконавські традиції, започатковані попередниками. Дж. Гробан відомий широкій публіці виконанням оригінальних композицій, тоді як Ф. Джордано – нетрадиційними інтерпретаціями найвідоміших класичних арій з опер ХІХ століття. Х. Вестенра та Д. Кудайберген розширюють горизонти класичного кросовера через звертання до фольклору.
В Україні перші зразки класичного кросовера з’явилися лише у 2000-х роках. Співачки Валентина Степова та Ольга Чубарева у свої концерти почали включати академізовані естрадні шлягери. У творчому доробку скрипальки Ассії Ахат – сучасні інструментальні обробки академічної класики. Єдиною в Україні представницею вокального класичного кросовера є Аріна Домскі. У своєму масштабному проєкті «Opera Show» співачка презентувала публіці власні інтерпретації низки класичних творів.
Зазначено, що основними причинами малої кількості виконавців класичного кросовера в Україні є несформованість слухацької аудиторії. В контексті трансформаційних процесів, що відбуваються в сучасній українській естраді і шоу-бізнесі, виникає потреба промоції цього популярного у світі напряму. Для того, щоб класичний кросовер зміг зайняти достойне місце в українському культурно-мистецькому просторі, він потребує всебічної підтримки з боку різних інституцій.
Ключові слова: академічна музична традиція, неакадемічна музична традиція, класичний кросовер, пісенний жанр, вокальна естрада, шоу-бізнес, артист-вокаліст, виконавська інтерпретація, фольклор, постмодернізм, амбівертність як форма подвійного кодування.
