Дисертаційна робота присвячена вивченню польських паремій з
антонімічними компонентами, оскільки питання антонімічних відношень між
компонентами у складі паремійних одиниць залишається недостатньо висвітленим
як у польському мовознавстві, так і в українській славістиці.
Наукова новизна дисертації вбачається в тому, що вперше в українському та
польському мовознавстві здійснено комплексний та різноаспектний аналіз
польських паремій з антонімічними компонентами, зокрема досліджено семантичні
опозиції у складі польських паремійних одиниць, охарактеризовано різновиди
семантично протилежних компонентів у структурі польських прислів’їв та приказок
згідно з типологічною класифікацією антонімів, а також описано лексичні та
структурно-граматичні особливості антонімічних компонентів.
Практичне значення роботи пов’язане з можливістю використання мовного
матеріалу в лекційних і практичних курсах, присвячених проблемам фразеології,
лексикології, зокрема у викладанні таких навчальних дисциплін, як «Сучасна
польська мова. Лексикологія», «Фразеологія польської мови»; у роботі наукових
семінарів із проблем фразеології; під час підготовки спецкурсів та спецсемінарів.
Фактичним матеріалом для дослідження послужили понад 700 одиниць
польських паремій з антонімічними компонентами, які було зібрано шляхом
суцільної вибірки з польських лексикографічних джерел (4-томний словник «Nowa
księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich» за редакцією
Ю. Кшижановського, «Uniwersalny słownik języka polskiego» за редакцією
С. Дубіша, словник «Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych
polskich» за редакцією С. Адальберґа та збірка прислів’їв «Przysłowia są na wszystko»
за редакцією Д. Свєрчинської).
У першому розділі «Теоретичні засади вивчення паремійних одиниць у
мовознавстві» проаналізовано визначення термінів пареміологія, паремія, прислів’я,
приказка, антонімія та антоніми у словниках та наукових працях. У дисертаційній
роботі, слідом за Л. І. Даниленко, паремії розглядаємо як короткі, широко відомі
вислови реченнєвої структури, які в афористичній усталеній формі з покоління в
покоління передають народну мудрість.
Як свідчать результати дослідження, антонімічні відношення проявляються
між компонентами значної кількості польських паремійних одиниць. Однак
вивчення антонімічних зв’язків у складі польських прислів’їв та приказок є
малодослідженим як в українському мовознавстві, так і в польському, тому на
сьогодні воно є актуальним.
У другому розділі «Семантичні опозиції у складі польських паремій»
виявлено опозиції у складі польських паремійних одиниць, досліджено їхню
семантику, а також об’єднано паремії за тематичними групами відповідно до
виявлених опозицій. Виокремлено два тематичних класи – «Людина» та «Соціальна
сфера». Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що численнішим виявився
тематичний клас «Людина», у складі якого виділено шість тематичних груп:
«Зовнішні та внутрішні характеристики людини», «Фізіологічні особливості
людини», «Психоемоційні стани людини», «Життєвий шлях людини», «Народні
спостереження та прикмети» та «Образ жінки». У структурі тематичного класу
«Соціальна сфера» виділено три тематичні групи: «Соціальні відносини та
соціальний статус», «Стосунки між членами родини та іншими людьми»,
«Духовність і духовний світ людини».
В обох досліджуваних тематичних класах («Людина» і «Соціальна сфера»)
виокремлено прислів’я та приказки з антонімічними компонентами, що мають
подвійну тематичну належність.
У третьому розділі «Лексичні та структурно-граматичні характеристики
антонімічних компонентів польських паремійних одиниць» охарактеризовано
різновиди антонімічних компонентів у складі польських прислів’їв та приказок
згідно з типологічною класифікацією антонімів та здійснено аналіз лексичних і
структурно-граматичних характеристик семантично протилежних компонентів у
структурі польських паремій.
Результати здійсненого аналізу фактичного матеріалу дають підстави
стверджувати, що паремії є одними з цінних та значних здобутків будь-якої мови,
важливою частиною культури, польської зокрема. Підтвердженням цього є
своєрідність семантичних опозицій у складі польських паремій, лексичні та
структурно-граматичні характеристики цих мовних одиниць.
Результати дисертаційної роботи були апробовані на 17 міжнародних та
всеукраїнських наукових конференціях (серед них – на 2-ох зарубіжних) і 2-ох
семінарах. За результатами проведеного дослідження опубліковано 10 наукових
статей, серед яких: 4 – у періодичних фахових виданнях України, 2 – у закордонних,
одна з яких надрукована у виданні, що індексується у наукометричній базі Scopus
(Q2), 2 – в інших наукових журналах; 2 – апробаційного характеру (тези доповідей).
