Дисертаційне дослідження присвячено комплексному вивченню впливу когнітивно-поведінкової терапії на тривожні стани у хворих на шизофренію. Апробовано та визначено ступінь ефективності застосування методів когнітивно-поведінкової терапії для подолання тривожних станів у пацієнтів з шизофренією. На основі аналізу встановлено, що висока розповсюдженість поєднання шизофренії та симптомів тривоги пов’язана з вираженою генетичною схильністю таких пацієнтів до численних когнітивних та емоційних дисфункцій, а також астенічних проявів. Детально проаналізовано здобутки та тенденції розвитку когнітивно-поведінкової терапії, як одного з основних підходів, що використовується у практиці надання психологічних послуг у клініці ендогенних психічних захворювань, а також можливості її використання у роботі з хворими на шизофренію, що мають супутню тривожну симптоматику. Розглянуто проблему сполучення шизофренічної та тривожної симптоматики з загальнопсихологічних позицій, зокрема, психологічних механізмів та чинників їх тісного зв’язку, що дозволило збагатити уявлення про етіологію та патогенез шизофренії та орієнтовні напрями досягнення її ремісії. Встановлено, що тривожність позитивно пов’язана з рівнем вираженості таких симптомів при шизофренії як марення, параноя, слухові галюцинації. Розроблено концептуальну модель управління тривожними станами у хворих на шизофренію, що включає ряд обов’язкових елементів, а саме: обстеження, побудову терапевтичного формулювання та визначення мішеней психотерапевтичного втручання, психонавчання та соціалізацію до терапії пацієнта, застосування арсеналу психотерапевтичних технік когнітивно-поведінкового підходу, моніторинг змін психоемоційного стану пацієнта після психотерапії, закріплення позитивних результатів психотерапії.
Розроблено підхід, основними сутнісними ознаками якого виступає оцінка кожної окремої функціональної компоненти експериментального дослідження в контексті вивчення тривожних станів у хворих на шизофренію. Виявлено яскраво виражену сполученість симптомів шизофренії та тривожності, про що свідчить практично повна відсутність респондентів з нормативним рівнем вираженості тривожності. Після психотерапевтичної інтервенції побудованої на основі когнітивно-поведінкового підходу встановлено наявність статистично достовірних відмінностей у показниках інтенсивності суб’єктивного переживання тривожності та соматично-функціональних симптомах переживання тривоги, а також рівнях вираженості особистісної та ситуативної тривожності. Зазначені діагностичні показники стали значно меншими. Також зафіксовано, що відбулося значне зниження кількості досліджуваних експериментальної групи з субклінічним (помірним) рівнем вираженості різних аспектів переживання тривоги та видів тривожності, а також значний приріст відсоткової частки досліджуваних цієї ж групи з нормативним та легким рівнем тих чи інших симптомів переживання тривоги. Відсоткова частка респондентів з клінічним рівнем вираженості суб’єктивного переживання тривоги не змінилась.
Експериментально доведено, що техніки та прийоми когнітивно-поведінкового підходу дозволяють значно знизити субклінічний рівень вираженості симптомів тривожності до нормативних діагностичних показників, а також дозволить нормалізувати їх психоемоційний стан. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що поглиблено уявлення про психологічні механізми виникнення тривожно-фобічних симптомів у хворих на шизофренію, а також про характер впливу симптомів тривоги на перебіг шизофренії. Уперше встановлено кореляційні зв’язки типу перебігу шизофренії з рівнем вираженості особистісної тривожності, а також емпірично доведено схильність хворих на шизофренію до виникнення симптомів тривожних розладів різних типів; уперше експериментально доведено ефективність когнітивно-поведінкової терапії при роботі з симптомокомплексом тривожних станів у пацієнтів, хворих на шизофренію, та визначено перспективи подальшого розвитку системи психотерапевтичного супроводу таких хворих.
Практичне значення дослідження роботи полягає у тому, що емпірично виокремлено найбільш ефективні психодіагностичні засоби виявлення рівня тривоги у хворих на шизофренію, що можуть використовуватись на діагностичному етапі роботи з такими пацієнтами; доведено ефективність когітивно-поведінкового підходу у роботі з симптомокомплексом тривожних станів у хворих на шизофренію та детально висвітлено арсенал психологічних технік когнітивно-поведінкової терапії, що можуть застосовуватись у клінічній практиці терапевтичної допомоги таким пацієнтам.
