У дисертації досліджено історико-педагогічні аспекти розвитку системи іншомовної освіти Фінляндії, практику навчання іноземних мов у цій країні в другій половині ХХ - на початку ХХІ століття та визначено елементи досвіду, яку можуть бути використані при розбудові системи іншомовної освіти в Україні. Наголошується, що джерельна база дослідження включає різновидові, різнопрофільні та різножанрові праці: нормативно-правові документи: офіційні документи Фінляндії та офіційні документи України; праці теоретико-методологічного характеру; науково-методичні джерела; статистичні звіти й аналітичні матеріали.
З'ясовано сутність ключових понять ("освіта", "система іншомовна освіта", "мультилінгвізм", "мовна політика"). У процесі здійснення ретроспективного аналізу історії розвитку системи іншомовної освіти у Фінляндії встановлено, що двомовність цієї країни є наслідком її історичного розвитку, а у визначених хронологічних межах виявлено три етапи: 1950-1969 рр. – підготовчий – підготовка до суттєвих якісних змін в освіті Фінляндії, іншомовній у тому числі; 1970-1999 рр. – модернізаційний – період реформування освітньої системи, диверсифікація мовної пропозиції та впровадження ідей зарубіжної лінгвістики, психолінгвістики, соціолінгвістики та ін. у методику іншомовної освіти Фінляндії; 2000 р. – 2018 рр. – уніфікаційно-сертифікаційний – вирішення проблем у сфері багатомовності об'єднаної Європи, багатомовного навчання, методики інтегрованого навчання. Встановлено, що передумовами становлення та розвитку системи іншомовної освіти Фінляндії є: геополітичне становище, що зумовило необхідність вивчення громадянами Фінляндії іноземних мов; прагнення до диверсифікації економічних, культурних зв'язків та забезпечення комунікації в усіх сферах життя; поглиблення міжнародного співробітництва, попит на ринку праці; перехід країни від аграрного, орієнтованого на внутрішній ринок, до високо розвиненого індустріального суспільства; входження до складу ЄС, підтримка Фінляндією його мовної політики, що орієнтована на культурну й лінгвістичну багатомовність народів Європи, попит на мови як наслідок глобалізації й інтеграції Фінляндії в європейський і світовий економічний, політичний, освітній та культурний простір; врахування перспектив розвитку інтеграційних процесів у світі та місця в них Фінляндії.
У дослідженні розкрито підходи та методи навчання іноземних мов, особливості практики іншомовної освіти у Фінляндії, проаналізовано можливості використання елементів позитивного досвіду цієї країни в удосконаленні викладання і вивчення іноземних мов на різних ступенях освітньої системи України. Іншомовна освіта Фінляндії розглядається як складова системи освіти цієї країни; реалізація лінгвістичної політики у Фінляндії здійснюється поєднанням формальної та неформальної освіти. Встановлено, що характерною рисою сучасної фінської ІО є еклектичність, змішання різних підходів і методів до навчання. Визначено корисні для використання в Україні елементи фінського досвіду, серед яких: впровадження третьої іноземної мови ще у межах шкільної освіти; моніторинг якості ІО на різних ступенях системи освіти; урізноманітнення можливостей для опанування іноземної мови поза закладами системи освіти; формування в учнів потреби у вивченні іноземної мови та саморозвитку упродовж життя; удосконалення професійної підготовки вчителів іноземної мови.
