Лі Цзонкен (2023). Управління соціально-економічним розвитком південно-західних провінцій Китаю. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 Менеджмент, Суми (Сумський національний аграрний університет), 260 с.
Злагоджений регіональний розвиток завжди був тривалим і актуальним питанням. Президент Сі Цзіньпін, лідер Китайської Народної Республіки, вважає, що прояви нерівномірного розвитку регіонів Китаю залишаються істотною проблемою, яка проявляється в місцевих невідповідностях, дихотомії між містом і селом, економічно-соціальними розбіжностями, матеріально-духовними непорозуміннями тощо. Враховуючи масштабну територію Китаю, велику кількість населення та нерівномірну забезпеченість регіонів природними ресурсами, історична проблема дисбалансу регіонального розвитку залишається яскраво вираженою.
Основним завданням дисертаційної роботи було пошук шляхів здійснення узгодженого регіонального розвитку – це не швидкоплинне досягнення, а довготривала справа, яка вимагає наполегливих зусиль: коригування та вдосконалення рамок регіональної політики на основі об’єктивних економічних принципів, використання порівняльних переваг кожного регіону, сприяння раціональному перебігу та ефективній концентрації різноманітних факторів, а також постійне посилення ініціатив щодо сприяння координації та розвитку всередині та за межами провінцій.
Наразі «Стратегія відродження сільської місцевості», Стратегія розвитку «Один пояс, один шлях» і Національний план «Регіональний скоординований і сталий розвиток» стали ключовими принципами, які формують економічний і соціальний ландшафт Китаю в новітній ері. Під впливом європейських стратегій розвитку та відродження сільської місцевості було досягнуто значного прогресу в різних економічних і соціальних аспектах етнічних регіонів на південному заході Китаю. Проте із збільшенням рівня міжрегіонального економічного та соціального розвитку виникла низка проблем, насамперед щодо загострення диспропорцій у внутрішньорегіональному розвитку. Разючий розрив між міськими та сільськими районами в етнічних регіонах південно-західного Китаю суттєво перешкоджав загальному покращенню якості розвитку в цих провінціях. Тому вирішення проблеми незбалансованого економічного та соціального розвитку в регіональному контексті є пріоритетом для етнічних регіонів південно-західного Китаю.
Проблема є особливо складною через те, що південно-західні етнічні регіони належать до національних територій бідності, а у поєднанні з їхніми особливими географічними факторами середовища та слабкою економічною основою, а також відмінностями у здійсненні політики в етнічних регіонах, - розрив у рівні регіонального розвитку між провінціями, автономними регіонами і муніципалітетів є відносно великим, що в основному відображається у відмінностях у розвитку міст і сіл, а також у незбалансованому та недостатньому розвитку економіки, суспільства, екології та засобів існування людей у районах проживання етнічних меншин.
Дане дисертаційне дослідження зосереджене на вивченні відмінностей в економічному, соціальному, екологічному аспектах між міськими та сільськими районами в етнічних регіонах Південно-Західного Китаю шляхом теоретичного та емпіричного аналізу. Дисертаційне дослідження має такі інноваційні аспекти:
- з точки зору якісного дослідження - поєднує в собі якісне та кількісне дослідження регіонального розвитку шляхом глибокого вивчення теоретичної логіки незбалансованого економічного та соціального розвитку етнічних регіонів на південному заході Китаю; встановлює нову теоретичну дослідницьку основу для розуміння дисбалансів регіонального економічного та соціального розвитку, яка відповідає вимогам регіональної стратегії скоординованого розвитку.
- з точки зору кількісних досліджень - базується на системі індексу незбалансованого розвитку Університету Цінхуа та включає результати досліджень науковців у академічній сфері; створює більш відповідну методологічну основу розрахунку індексу вимірювання рівня економічного та соціального розвитку в етнічних регіонах південно-західного Китаю, беручи до уваги фактичні умови цих регіонів.
- з точки зору методології оцінки - розробляє нову модель оцінки регіонального економічного та соціального розвитку в етнічних регіонах Південно-Західного Китаю на основі використання просторово-часової регресії (GTWR) для полегшення горизонтального та вертикального порівняльного аналізу результатів вимірювань у провінціях і містах кожного року.
Отже, комплексний аналіз поточної нерівності рівнів економічного та соціального розвитку в різних провінціях, міських і сільських районах південно-західного регіону, а також з’ясування факторів, що впливають на нерівність рівнів економічного та соціального розвитку в південно-західних етнічних регіонах, має дуже важливе теоретичне та практичне значення для формування стратегічної політики комплексного розвитку південно-західних етнічних територій.
