У дисертації представлено та статично перевірено вплив невербального аспекту спілкування на управлінську діяльність. Об’єктом невербальне спілкування особистості. Предметом дослідження є особливості невербального аспекту спілкування в управлінській діяльності. Основною метою роботи є визначити особливості невербального аспекту спілкування в управлінській діяльності, на основі врахування яких систематизувати прийоми невербального впливу; розробити програму практичного використання як систему прийомів невербального впливу в управлінській діяльності, експериментально перевірити її ефективність та результативність. Задля досягнення даної мети було сформовано ряд завдань, які відтворюють логіку дослідницького процесу:
1. Зробити теоретичний аналіз та обґрунтувати понятійно-категоріальне поле дослідження, визначити основні підходи в психології до вивчення невербального аспекту спілкування в управлінській діяльності.
2. Конкретизувати функції засобів невербального спілкування в управлінській діяльності.
3. Проаналізувати вплив проксемічних особливостей невербального аспекту спілкування в управлінській діяльності.
4. Виявити змістовні показники складників невербальної поведінки менеджерів.
5. Розробити програму практичного використання як систему прийомів невербального впливу в управлінській діяльності, експериментально перевірити її ефективність та результативність.
6. Систематизувати відмінності невербальних засобів спілкування в управлінській діяльності в різних культурах.
Наукова новизна та теоретичне значення отриманих результатів полягає у тому, що вперше:
конкретизовано невербальні коди, які існують в бізнес-спілкуванні (універсальні невербальні коди, стосуються сигналів загрози та емоційних реакцій, які біологічно детерміновані; невербальні коди, здатні одночасно передавати різні повідомлення за допомогою м'язів обличчя та тіла людини, голосу та ін.; коди, що викликають автоматичну відповідь без роздумів (наприклад, реакція на червоне світло світлофора); спонтанні невербальні коди: фізіологічні реакції людини, що виникають мимоволі, і які можуть бути прораховані оточуючими);
установлено зміст функціонального, філософсько-антропологічного, лінгвістичного, семантичного, нейрофізіологічного підходів до вивчення невербального аспекту спілкування в управлінській діяльності на основі згрупування існуючих відомостей в такі напрямки: інтегративний; психологічний; психолого-педагогічний; соціокультурний;
виокремлено авторську класифікацію функціонального навантаження різних груп засобів невербальної комунікації в управлінській діяльності: кінесичних (експерсивні виразні рухи, поза, жести, міміка, хода, спрямованість рухів); просодичних; екстралінгвістичних; такесичних; проксемічних;
виявлено проксемічні особливості невербального ділового спілкування, які впливають на ефективність та результативність управлінської діяльності (організовувати спілкування в інтимному просторі для мотивування підлеглих до професійних успіхів, виявляючи при цьому емпатичне слухання, повне прийняття, емоційну підтримку, доброзичливість, теплоту, співчуття та тактовність; гнучко застосовувати прийоми нерефлексивного та рефлексивного слухання, ставити відкриті питання; в умовах особистої дистанції шукати компроміси під час обговорення спірних питань, що породжують нові можливості вирішення ділових, міжособистісних проблем та конфліктів; свідомо віддавати та виявляти ініціативу, гнучко застосовувати різні стилі спілкування, а також оптимальні види слухання та висловлювань; в умовах соціальної дистанції наголошувати на приналежності до однієї команди та зацікавленості в перспективах подальших взаємин; вдаючись до комунікативної взаємодії в соціальному просторі викликати у співрозмовника почуття свободи, переконувати у його незалежності до організації та спільної справи, самодостатності, здатності до розвитку, спонукати та заохочувати його до здійснення вільного відповідального вибору та самостійних рішень; створивши публічну дистанцію, спрямовувати підлеглих чи компаньйонів до пошуку моментів спільності, єдності бізнес позицій, спільності корпоративних інтересів та цілей; в умовах публічної дистанції застосовувати прийоми невербального спілкування, здійснювати схвалюючи кивки головою, демонструвати прямий, променистий погляд, багатий на модуляції голос);
Ключові слова: спілкування, невербальне спілкування, бізнес-спілкування, управлінська діяльність, менеджери, невербальна поведінка, семіотика, проксемічні особливості.
