Дисертаційну роботу присвячено комплексному порівняльно-правовому дослідженню правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності. Сучасні умови глобалізації і розвиток новітніх технологій змінили способи ведення підприємницької діяльності та поставили законодавців перед необхідністю адаптації до широкої присутності ІТ-діяльності як нового виду суспільних відносин та внесення змін до законодавства у сфері оподаткування. Більшість держав світу стикнулись із необхідністю конкурування за юрисдикцію щодо оподаткування суб’єктів ІТ-діяльності. Увага автора була зосереджена на з’ясуванні правового поняття ІТ-діяльності для мети оподаткування, а також аналізі правового регулювання оподаткування зазначеного виду підприємницької діяльності в державах-членах ЄС, США та Україні.
У розділі 1 «Поняття та правова природа оподаткування ІТ-діяльності» на основі дослідження доктринального доробку вітчизняних та зарубіжних вчених, а також правових актів встановлено значення інформаційних технологій та складові ІТ-діяльності. Визначено поняття ІТ-діяльності для мети оподаткування цілеспрямовану, врегульовану нормами права, активність, по створенню суспільно значимих об’єктів засобами комп’ютерних технологій на основі математичних обчислень (алгоритмів), віртуальних активів, технологій розподіленого реєстру, цифрових записів, «хмарних» комп’ютерних обчислень, технологічних платформ, доменних імен, засобів індивідуалізації цифрових пристроїв тощо, що підлягає встановленню та утриманню податків. Досліджено правову природу оподаткування ІТ-діяльності та встановлено її тісну пов’язаність із податковим суверенітетом та податковою юрисдикцією держав. Встановлено необхідність відходу від концепції фізичної присутності суб’єкта на території певної держави для його оподаткування.
У розділі 2 «Правове регулювання оподаткування ІТ-діяльності в державах-членах ЄС» досліджено еволюцію правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в державах-членах ЄС, яку продемонстровано чотирма етапами: вироблення загальних правил і принципів правового регулювання ІТ-діяльності; поява перших національних практик правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в європейських країнах; адаптація норм податкового права ЄС до мобільності та транскордонності ІТ-діяльності; пошук правових підходів до вирішення проблеми оподаткування прибутку від здійснення ІТ-діяльності в тих юрисдикціях, де він створюється. На основі міжнародних та національних правових актів проаналізовано правові принципи оподаткування ІТ-діяльності в державах-членах ЄС та запропоновано їх класифікацію. Ґрунтуючись на аналізі правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в ЄС, досліджено його особливості: фундаментальне реформування системи стягнення ПДВ; правове регулювання прямого оподаткування; правове регулювання оподаткування криптовалюти.
У розділі 3 «Правове регулювання оподаткування ІТ-діяльності в США» проаналізовано еволюцію правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в США; з’ясовано його класифікацію залежно від тлумачення правила постійного представництва, згідно з ключовими судовими прецедентами США. Досліджено та проаналізовано принципи правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в США, що сформульовані в доповіді Білого Дому. З’ясовано особливості правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в США: відсутність ПДВ та застосування податку з продажу і податку на використання; підхід до визначення поняття постійного представництва через достатній зв’язок (nexus), тлумачення якого еволюціонувало від акценту виключно на фізичній присутності до відміни необхідності фізичної присутності в певному штаті; оподаткування криптовалюти як майна податком на приріст капіталу.
У розділі 4 «Правове регулювання оподаткування ІТ-діяльності в Україні» на основі дослідження вітчизняних правових актів та відповідної юридичної практики продемонстровано еволюцію правового регулювання оподаткування ІТ-діяльності в Україні та встановлено, що Україна перебуває на другому її етапі. Досліджено правові принципи оподаткування ІТ-діяльності в Україні, особливу увагу приділено принципам нейтральності та рівності оподаткування, а також принципу визначення податкової юрисдикції відповідно до країни призначення. Проаналізовано вітчизняне законодавство у сфері оподаткування ІТ-діяльності, визначено його особливості та встановлено загальні риси та особливості у порівнянні із зарубіжним досвідом.
