У дисертації здійснено узагальнення результатів проведеного теоретичного аналізу та експериментального дослідження формування евристичного мислення магістрантів з хорового диригування педагогічних університетів, описано його структурні компоненти, встановлено зв’язок між професійною підготовкою магістрантів з хорового диригування на факультетах мистецтв із евристичним мисленням як специфічною інтелектуальною діяльністю у невідомо-невизначеному інформаційному полі спрямовану на вирішення складних проблем та ситуативних завдань з метою створення нових нестандартно-діяльнісних моделей диригентсько-хорового навчального процесу, розроблено та експериментально перевірено методику формування евристичного мислення магістрантів з хорового диригування педагогічних університетів.
У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження; визначено мету та завдання дослідження, об’єкт, предмет, методи дослідження, методологічні основи, відзначено наукову новизну, практичну значущість дослідження, наведено дані щодо апробації отриманих результатів, а також описано структуру дисертації відповідно послідовності розв’язання поставлених завдань.
У першому розділі здійснено обґрунтування теоретичних засад формування евристичного мислення магістрантів з хорового диригування педагогічних університетів; розглянуто концептуальні дослідження евристичного мислення щодо висвітлення евристики як творчого процесу в аспекті творчості пізнання, інновації, досконалості, творчості діяльності, продуктивного мислення, творчого пошуку, завершеності, досягнення нового творчого результату; проаналізовано теорії творчого мислення; виявлено ключову характеристику евристичного мислення, як особистісну властивість, що виявляється: у пошуку можливостей, гнучкості світогляду; здатності сприймати новації та зміни, генерувати ідеї, конструювати шляхи дії, творчо інтерпретувати дійсність, демонструвати готовність до пошуку нового, шляхів покращення та новаторства.
Встановлено, що евристичне мислення має властивості проблемного, дослідницького, критичного та творчого мислення і може бути дієвим регулятором професійної підготовки магістрантів з хорового диригування педагогічних університетів, оскільки абсорбує в собі всі фази розгортання мислетворення – від конкретизації проблемного завдання до варіативного пошуку й генерування ідей оригінального-продуктивного його вирішення.
Поняття «евристичне мислення магістрантів з хорового диригування» визначено як інтегративна властивість магістрантів самостійно здійснювати гнучкий пошуково-творчий акт завдяки актуалізації інтелектуальних процедур аналітично-дослідного, рефлексивно-інтуїтивного, перетворювально-креативного характеру, що дозволяє активувати програму самореалізації магістрантів з хорового диригування як творчих індивідуальностей, цілеспрямованих до конструювання системи дії, наповненої оптимальними варіантами вирішення проблемно-ситуативних завдань для забезпечення результативності й отримання оригінальних продуктів диригентсько-хорової діяльності зі значною мірою об'єктивно-суб'єктивної новизни.
Обґрунтовано структуру евристичного мислення магістрантів з хорового диригування у взаємозв’язоку мотиваційно-потребового, когнітивно-комунікативного, креативно-рефлексивного, операційно-діяльнісного компонентів.
