В дисертації розглядаються питання організації профілактичної роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою в США.
Виявлено, що сьогодні проблема девіантної поведінки та її профілактики є надзвичайно актуальною, тому що кількість неповнолітніх з відхиленнями у поведінці зростає у багатьох країнах світу. Значні здобутки в дослідженні проблем профілактики девіантної поведінки неповнолітніх є в США.
До причин формування девіантного способу поведінки американські учені відносять низький соціально-економічний статус родини; культурні (регіональні й етнічні) відмінності; стиль взаємин у родині; розлучення батьків; бездоглядність підлітків; вплив телебачення й комп’ютерних ігор, негативний вплив вулиці. Ці причини, як відзначають науковці, впливають не тільки на формування в підлітка індивідуальних характеристик у цілому, але й на відхилення в його поведінці. Крім того, наголошується, що вікові особливості теж є передумовою для формування девіантного способу поведінки.
Важливе значення у становленні системи профілактичної роботи з неповнолітніми в США мало створення ювенальної юстиції, батьківщиною якої по праву вважаються Сполучені Штати Америки. Мета ювенальної юстиції – виключити неповнолітнього правопорушника зі сфери дії загального кримінального законодавства і організувати роботу з ним відповідно до особливостей його психологічного і біологічного розвитку.
В системі профілактики девіантної поведінки чільне місце посідає профілактика наркозалежності, оскільки доведено існування тісного зв’язку девіантної поведінки і наркоманії.
Серед пріоритетних напрямків роботи соціальних служб, що працюють заради родини, є більш широкі, глобального характеру, так і вузькі, націлені на конкретні завдання. Це, зокрема: утвердження сімейних цінностей, захист інтересів усіх членів родини й усіх типів сімей; забезпечення оптимальних умов життєдіяльності родини; здійснення спеціальних заходів для соціально-економічної підтримки бідних родин (з утриманцями, інвалідами, старими, багатодітних, неповних сімей, молодих батьків); підтримка родин, членам яких важко поєднувати сімейні і професійні обов’язки; розробка ефективної податкової політики в інтересах родини, надання сприяння родині в організації домашнього господарства; створення системи соціальної допомоги родинам (юридичної, економічної, психологічної, інформаційної та ін.); організація підготовки відповідних фахівців; реалізація програм планування родини; здійснення соціального й медичного захисту материнства й дитинства до народження дитини і післяпологовий періоди; сприяння повноцінному психічному й фізичному розвитку дітей, їх підготовка до створення в майбутньому власних сімей; попередження насильства в родині; надання допомоги родинам наркоманів, алкоголіків, злочинців, агресивних людей; забезпечення позитивного інформаційного простору родини.
В сучасній вищій школі США у процесі підготовки фахівців соціально-педагогічної сфери до роботи з девіантними неповнолітніми використовують різні технології, форми і методи навчання: технологія проблемного навчання, особистісно-орієнтована технологія, персоналізоване, індивідуалізоване (або т’юторське) навчання, технологія групової навчальної діяльності, навчання як дослідження, інтерактивні технології (особливо ігрові) інформаційні технології, лекція вдвох, лекція-прес-конференція, бесіда, семінар, тренінги, портфоліо, кейс-метод, дистанційне навчання, консультування та ін. Теоретична і практична підготовка доповнюються науково-дослідною підготовкою, самостійною і позааудиторною професійно спрямованою роботою.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: на основі аналізу американської наукової літератури визначено і проаналізовано основні концепції девіантності; охарактеризовано систему профілактики девіантної поведінки неповнолітніх в США; розкрито організаційно-педагогічні засади профілактичної роботи з неповнолітніми, схильними до вживання наркотиків; проаналізовано зміст, форми і методи роботи з родиною неповнолітніх з девіантною поведінкою; з’ясовано особливості підготовки кадрів до роботи з неповнолітніми з девіантною поведінкою; обґрунтовано доцільність і можливості творчого використання досвіду США в освітньому просторі України.
Уточнено поняття: діти групи ризику, девіантна поведінка, делінквентна поведінка, соціалізовані і не соціалізовані делінквенти, ювенальна юстиція, пробація, сімейна терапія, терапевтична громада, родиноцентризм, інклюзія, втручання, фасилітативний підхід, адвокативний підхід, контактні родини, групи самодопомоги, супервізор, аутріч-робота.
