В дисертаційній роботі встановлені клініко-психопатологічні і патопсихологічні особливості НПР у хворих на АНГСК. Виявлені взаємозв’язки між симптоматикою НПР та надана оцінка їх впливу на якість життя пацієнтів. Досліджена проблема психічного компоненту якості життя та шляхи її підвищення в післяопераційному періоді та оптимізована комплексна допомога хворим на асептичний некроз головки стегнової кістки з НПР в післяопераційному періоді з кінцевою метою покращення психічного компоненту якості життя та поліпшення результатів лікування.
Дисертаційну роботу було виконано в рамках НДР кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Дніпровського державного медичного університету: «Оптимізація надання психіатричної допомоги та психосоціальної реабілітації хворим на психосоматичні та соматопсихічні розлади відповідно до сучасних умов», шифр роботи IH.04.18, державний реєстраційний номер 0117U005270.
Дослідження базувалось на даних комплексного обстеження 137 хворих на АНГСК віком від 18 до 77 років, у яких були виявлені психічні розлади неспихотичного регістру.
Пацієнти були розділені залежно від тривалості захворювання на дві групи: з тривалістю АНГСК до 5 років та з тривалістю АНГСК більше 5 років. Встановлено, що за статтю, сімейним станом та рівнем освіти статистично значущих відмінностей між досліджуваними групами не відзначалося. Крім того, порівнювані групи істотного не відрізнялися за віковою структурою, соціальним статусом, інвалідністю та ураженню суглобів (р ˃ 0,05), що підтверджувало їх однорідність та дозволяло адекватно порівнювати за іншими параметрами.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше на підставі комплексного клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, психодіагностичного і статистичного досліджень отримано дані про особливості НПР у хворих на АНГСК.
З’ясовані індивідуально-типологічні особливості хворих на АНГСК з НПР та їх вплив на показник якості життя.
Сформульовані основні принципи корекції та профілактики НПР у хворих на АНГСК та досліджена їх ефективність.
Визначені фактори, які впливають на психічний компонент якості життя пацієнтів з АНГСК.
Уперше розроблено прогностичну модель психічного компоненту якості життя у хворих на АНГСК з НПР.
Практичне значення отриманих результатів.
Для ранньої діагностики НПР у хворих на АНГСК, які потребують ендопротезування, рекомендовано використовувати наступні фактори: індекс загальної тяжкості стану психопатологічної симптоматики GSI, наявність астено-апатичного або тривожно-депресивного синдрому та алекситимії.
Для підвищення якості діагностики НПР, обґрунтування тактики лікування та оцінки його ефективності у хворих на АНГСК доцільно використовувати опитувальник SCL-90-R, шкали тривожності Тейлор та BDI-II, Торонтську алекситимічну шкалу, методику дослідження типів ставлення до хвороби (ТОБОЛ).
Для діагностики і контролю ефективності лікувально-реабілітаційних заходів для хворих АНГСК з НПР рекомендовано проводити оцінку якості життя та її компонентів у пацієнтів за SF-12.
Для виділення пацієнтів з групи ризику недосягнення нормального рівня психічного компоненту якості життя протягом наступних 6 місяців з метою ранньої корекції виявлених порушень рекомендовано застосовувати розроблену модель прогнозування, що включає показники психічного компоненту якості життя до початку лікування, індекс загальної тяжкості стану психопатологічної симптоматики GSI до лікування, наявність астено-апатичного або тривожно-депресивного синдрому та наявність алекситимії.
Використання комплексної психотерапевтичної та психофармакологічної корекції НПР у хворих на АНГСК в комплексному наданні допомоги дозволить оптимізувати в короткий строк лікувально-діагностичний процес та покращити як фізичний, так і психічний компоненти якості життя цієї когорти пацієнтів.
При стаціонарному лікуванні даного контингенту хворих доцільним є проводити консультацію лікаря-психіатра або медичного психолога, з подальшою психотерапевтичною та/або фармакологічною корекцією психічного стану пацієнтів
