У дисертаційній роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенезу людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають одним з найважливіших базових чинників психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних та цілу низку інших дискомфортних психостанів. Економічна депривація постає ключовим поштовхом до міграційних намірів та зумовлює прояви фрустрованості в потенційних мігрантів.
Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми економічної депривації, фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети.
Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища, зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Здійснено емпіричне дослідження негативного впливу економічної депривації на фрустрованість потенційних мігрантів. На підставі результатів кореляційного аналізу вдалося констатувати, що економічна депривація (базова, нормативна, відносна) корелює з такими психостанами як тривожність, агресивність, фрустрованість та ін., що засвідчує істотну детермінованість міграційних намірів особистості і розбалансованість психоемоційної сфери негативним впливом різновидових обмежень її соціально-психологічного розвитку. За результатами факторного аналізу в досліджуваних з групи «потенційні мігранти» виокремилися такі чотири основні фактори, на які випало найбільше семантичне навантаження : F 1 «тривожно-деприваційна фрустрованість», F 2 «невротично-деприваційна фрустрованість», F 3 «відносно економічно-деприваційна агресивність», F 4 «психосоціально-стресова фрустрованість». Результати факторного аналізу виконання експериментальних завдань методик досліджуваними з групи «стабільні (стаціонарні) жителі» такі : F 1 «агресивно-тривожна безпековість», F 2 «матеріально-стресова ригідність», F 3 «середньо-тривожна самореалізація», F 4 «помірно-екзистенційна задоволеність».
Загалом встановлено, що у досліджуваних потенційних мігрантів на високому статистично значущому рівні проявилися ті показники, які засвідчують загальний високий рівень тривожності, фрустрованості, агресивності, невротизації, стресовості, що пояснюється насамперед негативним депривуючим впливом нестабільного соціально-економічного клімату, який потужно детермінує їхні міграційні наміри. Здійснено емпіричне дослідження ресурсів і акультураційних стратегій, що репрезентують наміри й очікування потенційних мігрантів. Констатовано, що у своїх інтенціях вони розраховують насамперед на такі ресурси : соціально-родинні, діяльнісно-кваліфікаційні, афективні та соціально-економічні, а також планують дотримуватися таких акультураційних стратегій : інтеграція, маргіналізація, сепарація, асиміляція та самоактуалізація. Водночас незалежно від орієнтації на різні акультураційні стратегії всі досліджувані потенційні мігранти відзначають наявність підвищеної тривожності та невизначеного гнітючого стану, який можна позначити як латентна або виражена фрустрованість.
Обґрунтовано, що програма ревіталізаційного супроводу психогенези потенційних мігрантів спрямована насамперед на гармонізацію їхньої розбалансованої афективності, зокрема підвищеної фрустрованості, тривожності, нервово-психічної напруженості, які зазвичай переживаються внаслідок негативного впливу економічної депривації, а також для набуття ними компетентностей щодо підвищення адаптації та оптимізації динаміки власних життєвих траекторій і перспектив. Встановлено, що за допомогою активних і системних формувальних, насамперед тренінгових впливів в учасників «Ревіталізаційного тренінгу фрустраційної толерантності потенційних мігрантів», базованого на засадах генетичної психології, вдалося досягнути основного ревіталізаційного ефекту, суть якого полягала в істотному зниженні негативного економічно-деприваційного та фрустраційного тиску на їхню актуальну психо- і соціогенезу.
