Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вивчення виконавських аспектів музики китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано. Визначено, що жанрова сфера дуетів фортепіано з народними інструментами – дерев’яними духовими та струнними – є достатньо цікавою та перспективною областю китайської камерно-інструментальної музики. У таких творах європейські норми класичних музичних форм та багатство динамічних і фактурних можливостей фортепіано синтезовані з прикметами китайської музичної лексики, а також темброво-колористичними особливостями національного інструментарію.
Популярність таких дуетів обумовлена мобільністю виконавського складу та свободою творчого виявлення китайських композиторів. У таких творах автори відображають метафоричний діалог між культурними світами Сходу й Заходу, поєднуючи різні традиції написання та виконання музики. Симптоматично, що жанрова сфера дуетів у композиторській творчості в Китаї значно активізувалась після 2000-х років, що пов’язується з політикою відкритості країни та загальними глобалізаційними процесами, які поглинули світ в кінці минулого століття. Доведена репертуарність дуетів традиційних інструментів з фортепіано, популярність їх серед публіки та, водночас, недостатня вивченість подібних творів, що слугує вагомим приводом для їхнього дослідження.
Об’єктом дослідження є камерно-інструментальна музика Китаю ХХ – ХХІ століть. Предметом дослідження – твори китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано.
Мета дослідження – визначити жанрово-стильові, композиційні та виконавські особливості музики китайських композиторів для дуетів традиційних інструментів з фортепіано.
Концепція дисертації зумовила необхідність систематизації наукової літератури з наступних напрямків музикознавства та суміжних галузей знань: наукові праці з історії та теорії камерної музики та ансамблевого виконавства; праці з питань історії ансамблевого виконавства в Китаї та особливостей китайської композиторської творчості; праці, в яких вивчається проблема взаємодії західних та східних музичних традицій; роботи з питань програмності в музиці, з проблем виконавських особливостей та інтерпретації музики та широке коло досліджень з історії та теорії музичного мистецтва. Обрана методологія дослідження, що спирається на поєднання мистецтвознавчого та інтерпретологічного підходів, загальних й спеціальних методів, дозволила: осягнути динаміку розвитку камерно-інструментального виконавства Китаю, зокрема в рамках дуетного жанру; продемонструвати особливості композиторського письма та виконавства китайських музикантів в обраних дуетах фортепіано з національним інструментом; виявити їх жанрові характеристики; окреслити особливості виконавського стилю китайських музикантів, що звертаються до дуетного жанру; порівняти різні ансамблеві інтерпретації̈ дуетних творів; розглянути дуети традиційних інструментів з фортепіано в культурно-географічній диференціації; вивчити вплив програмного задуму на внутрішню подієвість творів; виявити особливості композиційної будови обраних дуетних опусів.
У дисертації вперше: систематизовані дані щодо дуетів традиційних інструментів з фортепіано китайських композиторів межі ХХ–ХХІ століть; виявлено характерні риси програмного змісту дуетів фортепіано з традиційними струнними та духовими інструментами сучасних китайських композиторів; визначено особливості інтерпретації обраних дуетів китайськими музикантами – носіями оригінальної/автентичної виконавської традиції музикування. Уточнено поняття «дует» як ансамбль традиційного інструменту з фортепіано на основі відповідного паритетного розподілу функцій між ними.
Визначено, що камерно-інструментальна музика академічного зразка є достатньо молодою галуззю творчості та налічує трохи більше століття. За цей період китайським композиторам вдалося створити міцний фундамент для розвитку цієї гілки творчості, у тому числі в рамках жанру дуету традиційного інструменту з фортепіано. Встановлено, що популярність цих творів обумовлена роллю традиційних інструментів у китайській культурі та процесом їхньої академізації, що триває й досі. Виявлено, що важливу роль у розповсюджені жанру дуету традиційного інструменту з фортепіано в Китаї зіграла поява на межі ХІХ та ХХ століть у країні фортепіано, можливості якого були високо оцінені китайськими композиторами.
