У дисертаційному дослідженні обґрунтовано, що розробка методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є актуальною та своєчасною. Визначено, що криміналістична методика розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу за своїм видом є простою – видовою, оскільки має за мету дослідження одного конкретного виду злочину.
Наголошено на вагомому теоретичному та практичному значенні криміналістичної характеристики. З’ясовано елементи структури криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що ними є: 1) криміналістична характеристика умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; 2) особливості початку кримінального провадження; 3) обставини, що підлягають з’ясуванню під час розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; 4) початковий етап розслідування, алгоритм першочергових слідчих і негласних слідчих (розшукових) дій; 5) наступний етап розслідування; тактика подальших дій та інших заходів; 6) тактика проведення окремих слідчих (розшукових) дій; 7) особливості проведення судових експертиз під час розслідування.
Проаналізовано теоретичні передумови формування криміналістичної характеристики умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Визначено, що криміналістична характеристика є першим базисним елементом криміналістичної методики розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу. Обґрунтовано, що структура криміналістичної характеристики, як система знань, детермінована структурою механізму вчинення злочинів як об’єкту пізнання. Зміст криміналістичної характеристики кримінальних правопорушень становлять елементи механізму їх вчинення, у зв’язку з чим, задля визначення перших доцільно з’ясувати останні. Визначено, що обов’язковими елементами механізму умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу є: суб’єкт злочину, предмет посягання, жертва злочину, обстановка злочину, спосіб учинення злочину, сліди злочину. З урахуванням виокремлених елементів механізму умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу, визначено, що до елементів криміналістичної характеристики цих злочинів, належать: обстановка (час і місце), спосіб готування, безпосереднього вчинення та приховування злочину, сліди та знаряддя їх учинення, предмет знищення або пошкодження, особа злочинця, особа потерпілого. Охарактеризовано кожен з визначених елементів.
Обґрунтовано, що способи умисного знищення майна працівників правоохоронних органів є повно структурними, а для умисного пошкодження майна працівників правоохоронних органів – переважно притаманна лише стадія безпосередньої реалізації злочинного умислу, тобто спосіб учинення.
Визначено, що потерпілими від умисного знищення або пошкодження майна працівників правоохоронних органів стають чоловіки, що пояснюється фактичним їх превалюванням у лавах правоохоронних органів. Середній вік потерпілих – 25-45 років, при цьому переважно злочин вчиняється лише щодо одного потерпілого. Щодо займаної посади, то найчастіше потерпілими є працівники поліції, Державної прикордонної служби, Держаної лісової охорони України, співробітники Державного агентства рибного господарства, а також працівники Служби безпеки України, органів прокуратури та ін. Наголошено, що потерпілими від умисного знищення або пошкодження майна працівників правоохоронних органів є близькі родичі останніх, до яких належать: батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки. Охарактеризовано особу злочинця та особу потерпілого від умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.
Визначено, що розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу відбувається в два етапи: початковий і наступний. Узагальнено, що під початковим етапом розслідування умисного знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу слід розуміти перший етап розслідування, на якому відбувається виявлення ознак цього протиправного діяння, відмежування його від інших подібних складів злочинів, вирішення тактичних завдань щодо збирання вихідної інформації про вчинене кримінальне правопорушення
