Дисертаційну роботу присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад вдосконалення механізмів управління і планування територіальних громад та розробці практичних рекомендацій до їх функціонування в контексті економічного і просторового розвитку регіону та підвищення їх конкурентоспроможності в сучасних умовах воєнного стану й післявоєнного відновлення територій.
Проаналізовано сутність дефініції поняття «територіальна громада» та визначено її роль в економічному житті регіону та країни в контексті реформи децентралізації влади. Проаналізовано законодавчу базу становлення та розвитку місцевого самоврядування та окреслено власне бачення територіальної громади. Виокремлено основні принципи, на яких має базуватися структура територіальної громади, включаючи ефективність, інституційний підхід та інші, що формують засади управлінської діяльності територіальних громад та спонукають до визначення стратегічних напрямів розвитку. Виявлено зв'язок між громадою, населенням та бізнес-сферою: громада стимулює бізнесову активність і покращує умови життя, тоді як бізнес забезпечує працевлаштування та внесок до місцевого бюджету. Зроблено аналіз основних підходів до формування територіальних громад, що стали основою для пропозиції щодо їх розвитку в умовах сучасних викликів воєнного стану.
Розкрито основні положення до формування державної регіональної політики в Україні та наукові визначення окремих авторів щодо засад регіональної політики держави. Проаналізовано підходи, які використані для формування функціональних типів територій на основі їх потенціалу, переваг, а також умов, що склались під час воєнних дій і введення воєнного стану. Розкрито основні стратегічні цілі та шляхи їх досягнення у регіонах щодо підвищення їх конкурентоспроможності, зміцнення інтеграції на основі міжрегіонального та міжтериторіального співробітництва і транскордонної співпраці.
Здійснено аналіз соціально-економічного стану територіальних громад Закарпатської області у період завершення реформи децентралізації та в умовах воєнного стану. Визначено позиції Закарпатської області за основними показниками соціально-економічного розвитку України, що виявило низку необґрунтованих позицій регіону за якими він займає останні місця. Виявлено проблему низької активності громад Закарпатської області щодо міжмуніципального співробітництва, географічних дисбалансів укладення договорів про партнерство з територіальними громадами інших держав.
Проаналізовано загальні підходи щодо формування Стратегічних планів та Планів соціально-економічного розвитку окремих сільських, селищних, міських територіальних громад, що розташовані у різних районах Закарпатської області, зокрема важливість узгодження стратегічних напрямів розвитку територіальних громад із стратегічними пріоритетами регіонального та національного рівня. Встановлено, що окремі підходи у формуванні стратегічних цілей можуть мати ознаки декларативності, оскільки містять широкий спектр завдань, які, особливо за сьогоднішніх умов, не чітко гарантовані ресурсами.
Окреслено основні підходи до формування Концепції інтегрованого розвитку території територіальних громад, як документа, що є основою формування стратегічних напрямів і пріоритетів розвитку громади та просторового планування і розпланування земель. Визначено, що територіальна громада як закрита система із великою кількістю елементів, функціонує на основі інтегрованого взаємозв’язку цих елементів. Обґрунтовано важливість маркетингового підходу до планування та управління громадами, зокрема і можливість формування Маркетингової стратегії територіальної громади (маркетинговий план розвитку) як одного із механізмів удосконалення управління місцевим розвитком.
Проаналізовано стан та обставини, що склалися у територіальних громадах та регіонах у період воєнного стану, що введений в Україні з 24 лютого 2022 року. Визначено організаційно-економічні напрями стратегічного управління та розвитку територіальних громад регіону в умовах сучасних викликів воєнного стану. Обґрунтовано необхідність створення туристичних кластерів у Закарпатті, де сфера туризму є однією із провідних напрямів конкурентоспроможності, а також значення аспектів міжрегіонального та міжтериторіального транскордонного співробітництва для регіону, територій і суб’єктів господарювання області, що відкривають можливості на шляху підготовки та вступу України до Європейського Союзу.
