Дисертація вирішує конкретне науково-практичне завдання щодо формування комплексу теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні.
Проаналізовано сучасний стан правових досліджень в аспекті правовідносин, пов’язаних із реалізацією конституційних обов’язків держави щодо забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні.
Обґрунтовано, що питання забезпечення свободи підприємницької діяльності в державі, не забороненої законом, має надважливе теоретичне і практичне значення, тому що від змісту, системності та якості правового регулювання, практичної реалізації державою своїх конституційних обов’язків у цій сфері правовідносин залежить добробут її громадян, конституційна гарантованість їх економічних прав і свобод, а також економічна конкурентоспроможність самої держави. Проте актуальність цих питань здебільшого озвучують вчені у сфері державного управління та економіки, натомість наука права фактично оминає їх своєю дослідницькою увагою, що є невиправданим в умовах необхідності швидкої та якісної післявоєнної відбудови України, подолання будь-яких перешкод на шляху євроінтеграційних процесів тощо.
У дисертації здійснено аналіз правового закріплення обов’язків держави із забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні, осмислено соціальну цінність реалізації означених конституційних обов’язків держави для сталого економічного розвитку демократичного суспільства. Досліджено правову природу обов’язків держави, які перманентно формуються під впливом звичаєвих, ментальних, владних, соціальних, безпекових, військових, адміністративно-управлінських, релігійних, моральних та інших чинників і засобом юридичної мови поступово формалізувалися у правові тексти та дістають об’єктивізацію у системі національних і міжнародних правових актів.
Аргументовано необхідність удосконалення механізму забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні як сфери реалізації конституційний обов’язків держави. Доведено, що значимість правового регулювання обов’язків держави у конституційному законодавстві здійснюється не заради формального впливу на суспільні відносини, а з метою отримання очікуваного правового результату, змістовним виявом якого є певний правопорядок, що досягається шляхом цільової дії норм права на ті ж таки суспільні відносини, внаслідок чого в державі встановлюється правовий режим законності, якому підпорядковуються суб’єкти права, які є носіями певного правового статусу, невід’ємними складниками якого є їхні права та обов’язки.
Запропоновано шляхи удосконалення національного законодавства у сфері забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні, не забороненої законом. Основний вектор такого удосконалення має поєднувати національні здобутки у сфері розвитку вільного підприємництва та умови інтеграції національної економічної системи в європейський економічний простір. Доведена необхідність доповнення, внесення змін до національної системи законодавства задля усунення недоврегулювань, наявність яких не сприяє забезпеченню свободи підприємницької діяльності в Україні. Виявлено, що національне законодавство не містить механізму примусового виконання рішень національних судів, відповідачем у яких є іноземна держава.
З’ясовано, що система та функціонал інституцій державної виконавчої влади, зокрема, «дорадчих та інших допоміжних органів і служб», які діють при главі держави, а також «консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів», що створені за рішенням Кабінету Міністрів України, не є прозорими для суспільства, що ставить під сумнів не тільки фаховість персонального складу працівників таких «допоміжних» служб та органів, результати та обсяги фінансування їхньої роботи, а й унеможливлює визначення їх ролі в механізмі забезпечення свободи підприємницької діяльності.
Обґрунтовано необхідність доповнення національної правової системи законодавчим актом, предмет правового регулювання якого має визначати комплекс питань, пов’язаних зі статусом, порядком організації і діяльності самоврегулівних організацій, а також унормуванням релевантних наглядових взаємин між такими організаціями і державою задля зміцнення забезпечення свободи підприємницької діяльності в Україні.
