1. Розділ 1 Загально — теоретична характеристика правового регулювання страхування цивільної відповідальності складається із трьох підрозділів. Підрозділ 1.1 Становлення та розвиток інституту страхування цивільної відповідальності в Україні та історіографія дослідження присвячено аналізу зародження та розвитку страхування як правового інституту на території України. Огляд літератури та історія становлення законодавства про страхування цивільної відповідальності свідчить про те, що на сьогодні ця інституція в Україні ще остаточно не сформувалася, про що свідчать постійні зміни і доповнення у нормативні акти, які регламентують здійснення цього виду страхової діяльності. В підрозділі 1.2 Особливості регулювання правовідносин у сфері страхування цивільної відповідальності описано правове регулювання страхування відповідальності в Україні. Встановлено, що правовідносини в сфері страхування відповідальності регулюються великим масивом різнорідних нормативних актів, що призводить до надмірного навантаження, в рамках якого є ризик утворення колізій та прогалин, що в свою чергу є негативною тенденцією в розвитку інституту страхування. Обґрунтована необхідність запровадження обов’язкового страхування цивільної відповідальності суб’єктів, що надають медичні послуги (медичну допомогу), яка зумовлена обранням Україною інтеграційного шляху до європейського співтовариства. У
підрозділі 1.3 Правова природа договору страхування цивільної відповідальності, як підстави виникнення страхових правовідносин запропоновано під договором страхування відповідальності розуміти угоду між страхувальником та страховиком, яка укладається з метою захисту майнових інтересів страхувальника у зв’язку з фінансовими втратами, які можуть виникнути в результаті необережно спричиненої ним або його найманими працівниками, відповідальність яких застрахована, шкоди третім особам. Розділ 2 Суб’єктний
склад та зміст договору страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я складається із трьох підрозділів. У підрозділі 2.1 Поняття, суть та форма договору страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я сформульовано визначення понять договору страхування цивільної відповідальності закладу охорони здоров’я (як роботодавця) та страхової послуги. Встановлено, що медична послуга, виступаючи складовою медичної допомоги, носить безоплатний характер. Сукупність різнорідних медичних послуг, та медичної допомоги охоплюються поняттям «медична діяльність». У підрозділі 2.2 Суб’єктний склад договору страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я досліджено умови, яким має відповідати страхувальник в означеному виді договору, а також лікар, цивільна відповідальність якого може бути застрахована. Доведено, що страхувальником в договорі страхування цивільної відповідальності під час надання медичної допомоги (медичної послуги) може виступати лише суб’єкт господарювання, що отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики: заклад охорони здоров’я або фізична особа - підприємець та має страховий інтерес в захисті своїх майнових прав. У підрозділі 2.3 Зміст договору страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я проведено дослідження структури страхового випадку (ризик, негативні наслідки, причинно-наслідковий зв’язок). Сформульовано визначення поняття лікарської помилки. Також дано визначення поняттю «класифікація лікарських помилок»: система послідовного поділу помилок, що трапляються під час медичного обслуговування населення з вини медичних працівників, наслідком яких є шкода, заподіяна життю або здоров’ю пацієнта. Таку класифікацію представлено в даній роботі у вигляді таблиць. Розділ 3 Виконання договору страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я складається із двох підрозділів. У підрозділі 3.1 Виконання сторонами договору страхування цивільної відповідальності закладів охорони здоров’я: підстава, порядок та наслідки уточнено період виникнення у страховика обов’язку
виплатити страхове відшкодування страхувальнику (вигодонабувачеві). Запропоновано порядок досудового встановлення факту наявності/відсутності реалізованого страхового випадку, що в загальному вигляді складається з трьох кроків. Встановлено, що тільки вина у формі необережності є підставою для притягнення лікаря до цивільно-правової відповідальності та виплати страхового відшкодування. Обґрунтовано необхідність розглядати в якості підстав звільнення медичного працівника від юридичної відповідальності за спричинення шкоди життю або здоров’ю пацієнта атиповість та безсимптомність перебігу захворювання, а також наявність виправданого ризику. Досліджено критерії виправданого ризику.