Самойленко В. В. Мовні особливості сучасного художнього дискурсу для дітей

Дисертацію присвячено комплексному аналізу структури сучасного художнього дискурсу для дітей та його прагмалінгвістичних особливостей. Актуальність дисертаційної роботи зумовлена потребою лексико-стилістичного й структурного аналізу сучасного художнього дискурсу для дітей, зокрема дитячих повістей; відсутністю комплексних досліджень сучасних художніх текстів для дітей з урахуванням їхнього прагматичного потенціалу; потребою вивчення творів для дітей як окремого різновиду художнього дискурсу з характерними категорійними та структурними особливостями. Мета роботи полягає в характеристиці дискурсного статусу художньої літератури для дітей, в аналізі структури художнього тексту й мовних засобів, використовуваних для ідентифікації мегатексту дитячої художньої літератури та актуалізації прагматичної настанови автора. Джерельною базою дослідження послугував корпус українських художніх текстів для дітей ХХІ століття, зокрема проаналізовано твори таких відомих дитячих письменників, як А. Бачинський, Г. Вдовиченко, О. Гаврош, Н. Гербіш, С. Дерманський, А. Кокотюха, І. Малкович, З. Мензатюк, В. Рутківський та ін. (загальною кількістю 69 творів). Для докладного структурного аналізу обрано жанр дитячої повісті через репрезентативне оприявлення основних компонентів мегатексту. Наукову новизну одержаних результатів визначає те, що вперше в українському мовознавстві структурну характеристику дитячого дискурсу подано через увиразнений засобами креолізації мегатекст у межах основного, факультативного та допоміжного текстів; доведено, що дитячий художній текст становить емерджентне утворення, яке перевищує окремішню сукупність його складників; окреслено лексико-стилістичні особливості цього різновиду художньої літератури. Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні таких напрямів лінгвістичних досліджень, як дискурсологія, лінгвопрагматика, стилістика, зокрема через розширення опису категорій художнього дискурсу для дітей, структурної та композиційної характеристики української дитячої повісті, у вдалому поєднанні стилістичного й прагматичного аспектів аналізу художнього тексту для дітей. Практичне значення отриманих результатів передбачає змогу їхнього використання під час викладання курсів з лінгвопрагматики, стилістики української мови; у науково-дослідницькій роботі здобувачів вищої освіти; під час вивчення особливостей ідіостилю сучасних дитячих письменників.