Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретичних засад і
порядку примусового виконання ухвал у цивільних справах, форм і способів
сприяння суду у процесі практичного виконання судових ухвал.
Забезпечення державою виконання судового рішення у визначеному законом
порядку (ч. 2 ст. 1291 Конституції України), у тому числі через створення відповідних
національних процесуальних і організаційно-правових механізмів, зокрема, системи
органів і визначення осіб, які здійснюють діяльність по виконанню судових рішень, є
показником практичної сатисфакції, якої прагне особа, що звертається до суду з
метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод
чи інтересів шляхом неупередженого та своєчасного розгляду й вирішення цивільних
справ (ст. 2 ЦПК України). На шляху здійснення судового захисту й отримання
судового рішення, що є обов’язковим до виконання (ч. 1 ст. 1291 Конституції
України), нерідко виникають проблеми, які ускладнюють як процес розгляду судом
цивільної справи, так і віддаляють ухвалення правосудного рішення по суті справи.
Такі проблеми хоч і вважаються супутніми, зазвичай можуть перешкоджати
провадженню у справі (зокрема, потреба в забезпеченні доказів, судово-
психіатричній експертизі, у приводі свідка, необхідність проведення дослідження
фактів застосування насильства та вжиття потрібних заходів для забезпечення
безпеки особи згідно законодавства тощо), тому мають бути вирішені судом під час
основного розгляду цивільної справи шляхом постановлення судових рішень із
процесуальних питань – ухвал суду. Ухвали суду постановляються із процесуальних
питань, пов’язаних із здійсненням правосуддя у справі, є найпоширенішими видами
судових рішень, і, згідно з ч. 1 ст. 1291 Конституції України, також як вид судового
рішення є обов’язковими до виконання. Від своєчасності виконання ухвал залежить
повнота, усебічність, оперативність й об’єктивність судового розгляду та
забезпечення поновлення порушених прав фізичних та юридичних осіб.
Вивчення сучасних проблем доступу до правосуддя в умовах воєнного часу,
наслідків здійснення правосуддя в умовах пандемії та інших викликів у судовій
системі, піднімають на високий рівень проблему невиконання постановлених ухвал
судів, що вимагає задіяння в цьому процесі примусового механізму. До цієї
процедури часто залучаються не тільки державні і приватні виконавці, а й інші
органи, на які покладається обов’язок реалізації заходів забезпечення примусового
виконання судового рішення, що ускладнює процес примусового виконання ухвал
судів та забезпечення судового контролю за виконанням судових рішень.
Широке коло питань концептуального й прикладного характеру в частині саме
примусового порядку виконання ухвал судів при розгляді цивільних справ на
сьогодні все ще залишається відкритим і створює ризики практичної неможливості
своєчасного й повного розгляду та вирішення цивільних справ неупередженим судом.
Також нерозв’язаність заявленої проблеми може зводити нанівець конституційні
гарантії захисту прав судом та обов’язковості судового рішення, що в підсумку не
тільки нівелює значення Основного Закону України як такого, а й знецінює авторитет
судової влади у зв’язку зі втратою довіри саме до неї з боку громадян. Відсутність
комплексного розуміння теоретичних і практичних проблем примусового виконання
ухвал у цивільних справах потребує самостійного наукового дослідження з
урахуванням професійного суддівського досвіду автора, що підкреслює актуальність
обраної теми дисертації.
Дисертація складається із трьох розділів, розподілених на десять підрозділів, у
яких дослідження розпочинається зі з’ясування теоретичних засад примусового
виконання ухвал суду в цивільних справах, через визначення поняття, класифікації
судових ухвал, історичної ретроспективи їх виконання та завершується формуванням
авторських підходів до оптимізації та законодавчого регулювання порядку
примусового виконання ухвал суду в цивільних справах.
Об’єктом дослідження є цивільні процесуальні правовідносини, що виникають
у процесі примусового виконання ухвал суду в цивільних справах. Предметом
дослідження є примусове виконання ухвал у цивільних справах.
