Лозовий І. В. Особистісні та ситуаційні чинники ставлення курсантів військового ЗВО до навчально-професійної діяльності

У роботі представлено аналіз науково-теоретичних концепцій і підходів до вивчення проблеми ставлення до навчання курсантів військових ЗВО, визначено та описано його чинники. Визначено наукову новизну та теоретичну значущість наукової праці, які полягають у тому, що: вперше: – виділено, теоретично обґрунтовано та емпірично верифіковано поняття ситуаційних, особистісних та особистісно-ситуаційних (інтерактивних) факторів ставлення курсантів військових вищих навчальних закладів до навчально-професійної діяльності; – виявлено компоненти структурної організації ситуаційних, особистісних та інтерактивних факторів ставлення курсантів до навчання, а також специфіка прояву цих компонентів у успішних та неуспішних курсантів; – встановлені психологічні умови, за яких досягається синергія у співвідношенні внутрішніх ресурсів психіки курсанта та вимог освітнього простору військового ЗВО (сприйняття курсантами вимог з боку освітнього простору як ясних, адекватних, що дають вибір; підтримка викладачів; залучення до навчання у формі відданості їй; здатність до фізичної та психологічної самоактивації, домінування «пильного» стилю при прийнятті рішень у навчальних ситуаціях з елементами невизначеності та ризику; - стильові особливості ставлення до навчання у курсантів військового ЗВО; уточнено: – комплекс методик психодіагностики параметрів та структури відносин курсантів військового вищого навчального закладу до навчальнопрофесійної діяльності з урахуванням рівня успішності; – уявлення про опосередкову роль диспозиційного оптимізму у прояві ситуаційних, особистісних та інтерактивних факторів щодо курсантів до навчально-професійної діяльності; – ситуаційні, особистісні та інтерактивні психологічні предиктори ставлення курсантів до навчальної діяльності; розширено уявлення про: – психологічної сутності конструкту «освітній простір військового вищого навчального закладу» та специфіці орієнтування успішних та неуспішних курсантів у цьому просторі; – критерії конструктивності ставлення до навчально-професійної діяльності у юнацькому віці; дістали подальший розвиток: – шляхи оптимізації ставлення курсантів військового ЗВО до навчально-професійної діяльності; – способи та технології психологічного супроводу процесу оптимізації ставлення курсантів до навчально-професійної діяльності засобами соціально-психологічного тренінгу.