Встановлено, що нагляд і контроль доцільно розмежовувати за критеріальною основою, яку складають функціональний, телеологічний, темпоральний та субординаційний критерії. З'ясовано особливості виникнення парної лексичної конструкції «ветеринарно-санітарний», де головне змістовне навантаження несе саме санітарна складова, а додаткове – ветеринарна. Виокремлено сучасну тенденцію зміни в сучасному ветеринарному законодавстві вектору контрольно-наглядових функцій безальтернативно в бік примату державного ветеринарно-санітарного контролю з усуненням із законодавства поняття державного ветеринарно-санітарного нагляду як пострадянського пережитку. Проведено порівняльноправовий аналіз ветеринарного законодавства пострадянських країн як найближчих за нормотворчими передумовами перебування у складі однієї правової сім'ї. Запропоновано юридичну інституційну природу будь-якого нормативного утворення розглядати з системно-структурного ракурсу. Зроблено висновок, що наразі, зважаючи на нещодавність виникнення, проходить первісну фазу становлення правовий субінститут державного контролю та нагляду за благополуччям тварин. Проаналізовано законодавчу трансформацію визначення поняття тварин, причому безпосередньо у ветеринарному законодавстві виявлено тенденцію до значної варіативності змісту цього поняття з постійним посиленням «біологізації» цих визначень. Звернено увагу на неприйнятність застосування терміну «домашні тварини», яке є запозиченням з російської лексики, тоді як власне українським є термін «свійські тварини». Це потребує введення родового поняття свійських тварин. При цьому під визначення продуктивних підпадають сільськогосподарські, а непродуктивних – решта свійських тварин. Встановлено, що переміщенням у законодавстві визнається зміна місцезнаходження, спричинена виникненням відповідних юридичних фактів. Виявлено розбіжності у законодавчому дефінуванні територій утримання тварин, між якими здійснюється їх переміщення. З'ясовано, що безпечність тваринницької продукції формується передусім за двома критеріями: причинно-наслідковим критерієм відсутності
шкідливого впливу (шкоди) для здоров'я людей і тварин, а також критерієм відповідності, за яким безпечність має забезпечуватись відповідністю продукції вимогам, які висуваються чинним законодавством. Звернено увагу на застосування митним законодавством поняття правового та митного статусу товарів. Запропоновано переміщення і транспортування тварин співвідносити як загальне і особливе, а транспортування і перевезення – як тотожні поняття. У сфері державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду при полюванні встановлено наявність колізійних норм затрудняють або навіть унеможливлюють можливість його проведення, що стосується передусім обов'язковості обладнання згідно з ветеринарно-санітарними вимогами майданчиків для оброблення впольованої дичини, що унеможливлюється через відсутність таких законодавчо закріплених вимог.
