Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню психологічних чинників становлення корпоративної культури майбутніх фахівців.
Проведено теоретико-методологічний аналіз наукових джерел в галузях педагогіки, соціології, філософії, економіки щодо вивчення корпоративної культури майбутніх фахівців. У теоретичному дослідженні використанно методологію системного підходу з метою вивчення процесу розвитку корпоративної культури у майбутніх фахівців, визначенно та систематизовано психологічні чинників становлення корпоративної культури у майбутніх фахівців, обґрунтуванно методи розвитку корпоративної культури майбутніх фахівців.
Корпоративна культура фахівця розглядається як особистісне утворення, що характеризує ступінь включеності в культурний досвід, інтеріоризації норм, цінностей, моделей поведінки, прийнятих у певній організації. Окрім того, виступає внутрішнім регулятором організаційної поведінки та визначає здатність узгоджувати власні цінності та цілі з організаційними і включає аксіологічно-мотиваційний, гносеологічно-смисловий, діяльнісно-вчинковий, індивідуально-особистісний компоненти.
Розкрито структуру та основні компоненти корпоративної культури у майбутніх фахівців вищих освітніх закладів, а саме: аксіологічно-мотиваційний (комплекс взаємопов’язаних цінностей, ціннісно-цільових орієнтацій, що зумовлюють їх зацікавленість, позитивне ставлення до корпоративної культури, майбутньої професійної діяльності та самореалізації у цій сфері потреб, інтересів та мотивів); гносеологічно-смисловий (система знань: загальних професійних і специфічних знань про діяльність в економічній сфері, знань про корпоративну культуру, її мету, місію, принципи, правила, норми, у змісті якої сконцентровані ключові корпоративні цінності, що визначають характер і мотиви навчально-професійної діяльності в умовах корпоративної культури); діяльнісно-вчинковий (система вмінь і навичок корпоративного спілкування й діяльності, необхідних для вирішення навчально-професійних завдань майбутніх фахівців економіного профілю, а також становлення системи корпоративних цінностей); індивідуально-особистісний компонент (сукупність індивідуально-типологічних особливостей, зокрема інтелектуальних, моральних, вольових, соціальних і інших рис особистості, що визначають високий рівень вольової саморегуляції та своєрідність процесу становлення корпоративної культури кожної особистості).
Визначено, що 1) корпоративна культура виступає внутрішнім регулятором організаційної поведінки та визначає здатність узгоджувати власні цінності та цілі з організаційними і включає аксіологічно-мотиваційний, гносеологічно-смисловий, діяльнісно-вчинковий, індивідуально-особистісний компоненти 2) методологічні та методичні підходи до вивчення чинників становлення корпоративної культури майбутніх фахівців; 3) особливості корпоративної культури університетів, а саме їх диференційованість за змістом (поєднання підприємницької, педагогічної та академічної культури) та багатошаровість соціальної структури (субкультура адміністрації, яка визначає стиль управління, стратегічні цілі діяльності ЗВО; субкультура професорсько-викладацького складу, що впроваджує професійні знання та цінності; потужна та масова культура студентської спільноти).
Дістали подальшого розвитку наукові підходи до засобів та технологій становлення корпоративної культури у майбутніх фахівців. Поглиблено уявлення щодо змістовного наповнення поняття корпоративної культури майбутніх фахівців і критеріїв її сформованості.