Дисертація є кримінологічним дослідженням явища злочинності у сфері земельних відносин (у загальному кримінологічному розумінні). Останнє утворюють кримінальні правопорушення, передбачені статтями 197-1, 239, 239-1, 239-2, 254 КК України. У дисертації конкретизовано окремі теоретичні засади пізнання анонсованої проблематики, включаючи визначення стану наукового дослідження розглядуваних питань, виділення істотних ознак злочинності (кримінальної протиправності) у сфері земельних відносин, розробку дефініції її поняття, уточнення системи земельних кримінальних правопорушень, а також вивчено кількісні та якісні показники останніх, надано кримінологічну характеристику особи злочинця, винного у їх учиненні, досліджено детермінацію таких правопорушень. З урахуванням вищепереліченого запропоновано низку напрямів і заходів запобігання кримінальним правопорушенням у земельній сфері.
Установлено низку сучасних тенденцій цієї злочинності: істотне збільшення її рівня протягом 2015–2021 рр.; негативна динаміка; високий рівень латентності; превалювання у структурі цього негативного явища самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва (ст. 197-1 КК України); учинення навесні; посягання на землю сільськогосподарського призначення, житлової і громадської забудови комунальної форми власності та площею до 0,5 га; на самовільно зайнятій землі найчастіше вирощується соняшник, пшениця та ячмінь; не властивість показників сукупності та співучасті; початок триваючих земельних правопорушень повʼязується із денними годинами доби; поширеними знаряддями є сільськогосподарська техніка; найбільше територіальне поширення у Сумській, Чернігівській та Київській областях; негативні соціальні наслідки виражаються у заподіянні матеріальних збитків землевласникам, шкоди довкіллю і земельним ресурсам.
На підставі вивчення соціально-демографічних, кримінально-правових та морально-психологічних рис і якостей винних розроблено загальний кримінологічний портрет особи злочинця, який учинив кримінальне правопорушення у сфері земельних відносин: це – чоловіки віком 31-50 років із повною загальною середньою освітою, громадяни України й українці за національністю, одружені, працездатні, але не працюючі, нерідко є підприємцями або фермерами, більшість має низький рівень доходів й проживає у сільській місцевості, типовою формою злочинного діяння є самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні, характерна типовість корисливої мотивації, переважання у структурі їх життєвих цінностей зневаги до сталих традицій раціонального землекористування, властивість установки на незаконне збагачення за рахунок земельних ресурсів.
Побудовано систему запобігання злочинності у земельній сфері. Вона включає загальносоціальні та спеціально-кримінологчні заходи. Серед них пріоритет з огляду на запобіжний ефект наданий першій групі напрямів діяльності.
