У роботі здійснено комплексне дослідження проблематики правового забезпечення та реалізації етичних норм у кримінальному процесі України, зокрема: оглянуто наукові джерела щодо питань застосування етичних норм у кримінальному процесі; детерміновано етику та її роль у регламентації кримінальних процесуальних правовідносин; систематизовано міжнародні стандарти правового забезпечення етичних норм у кримінальному процесі; виявлено проблематику, пов’язану із дотриманням етичних стандартів кримінальної процесуальної діяльності під час застосування запобіжних заходів, які передбачають фізичний примус; охарактеризовано етику кримінального процесуального доказування; визначено проблемні аспекти етики судового розгляду; з’ясовано спірні питання дотримання вимог професійної етики окремими учасниками кримінального провадження; надано науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення та практики застосування етичних норм у кримінальному процесі України.
У першому розділі роботи приділено увагу загальнотеоретичним аспектам обраної проблематики. Констатовано фрагментарний характер наукового осмислення питань правового забезпечення та реалізації етичних норм у кримінальному процесі України, що актуалізує проведення комплексного дослідження.
Особливу увагу зосереджено на питанні структуризації категорій «етика», «мораль», «моральність» у кримінальному процесуальному контексті. Запропоновано дефініцію етики як філософської категорії, що охоплює: (а) моральні норми, об’єктивовані у таких зовнішніх формах, як законодавство, релігійні норми, звичаї та традиції (об’єктивна складова); (б) моральнісні установки суб’єкта, які детермінують вибір варіанту поведінки у кримінальних процесуальних правовідносинах (суб’єктивна складова).
Доведено, що у вузькому розумінні етика прирівнюється до норм моралі, а в широкому включає в себе як моральні норми, так і моральнісні установки суб’єктів. Норми моралі існують незалежно від волі людини. Етичність розкривається лише під час взаємодії моралі та моральності. З огляду на це, аргументовано, що правове забезпечення етичних норм у кримінальному процесі належить до об’єктивного в етиці, а їх реалізація у кримінальних процесуальних процедурах – до суб’єктивного.
Сформульовано критерії, які стосуються тематики правового забезпечення та реалізації етичних норм у кримінальному процесі України. Йдеться про ситуації, у яких: (а) кримінальна процесуальна норма містить пряме посилання на етичні категорії (честь, гідність, справедливість, свобода); (б) кримінальна процесуальна норма не містить прямого посилання на етичні категорії, але наповнена етичним змістом; (в) кримінальна процесуальна норма визначає порядок взаємодії суб’єктів кримінального провадження з позиції етичних категорій; (г) існує імовірна суперечність кримінальної процесуальної норми з етичними категоріями; (ґ) кримінальна процесуальна норма наділяє суб’єкта правозастосування правом вибору варіанту поведінки у кримінальних процесуальних правовідносинах або не регламентує відносини, які можуть виникнути у правозастосовній практиці (пункт «ґ» – див. роботи Ю. М. Грошевого, В. Т. Нора).
Систематизовано міжнародні стандарти правового забезпечення етичних норм у кримінальному процесі України. Зокрема: (а) стандарт професійної поведінки та етичної взаємодії судді, прокурора, слідчого, адвоката; (б) стандарт заборони катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність поводження; (в) стандарт недопустимості безпідставного обмеження прав і основоположних свобод людини; (г) стандарт заборони застосування обману в кримінальному процесуальному доказуванні.
У другому розділі роботи зосереджено увагу на проблематиці правового забезпечення та реалізації етичних норм у кримінальних процесуальних процедурах. Констатовано, що примусове годування осіб, відносно яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не порушує право, гарантоване ст. 3 Конвенції, якщо воно відповідає критеріям, встановленим практикою ЄСПЛ. Водночас, аргументовано необхідність удосконалення процедури примусового годування та процесуального порядку розгляду клопотань про надання дозволу на застосування таких заходів.
Доведено, що питання евакуації ув’язнених під час воєнного стану є чутливими з позиції етики в розрізі умов транспортування та застосування спеціальних засобів примусу, які можуть входити у конфронтацію з положеннями ст. 3 Конвенції. На підставі аналізу практики ЄСПЛ визначено критерії, які враховує суд при розгляді відповідних скарг.
