Го Ц. Г. Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до формування культурної компетентності школярів засобами інноваційних мистецьких технологій

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до формування культурної компетентності школярів засобами інноваційних мистецьких технології. Відповідно до мети дослідження було визначено низку завдань. На основі здійсненого теоретичного аналізу, уточнено, що процес комунікації індивіда із культурною інформацією, зокрема такою, що транслюється через твори музичного мистецтва, позитивно впливає на його загальний культурний, особистісний та творчий розвиток за умов наявності в нього здатності сприймати, розуміти, диференціювати та творчо взаємодіяти з такою інформацією. У перебігу розв’язання другого завдання обґрунтовано, що процес формування культурної компетентності школярів набуває найбільшої ефективності за умов застосування інноваційних мистецьких технологій, що зумовлює необхідність формування відповідної підготовленості в майбутніх учителів музичного мистецтва. Сутність такої підготовленості розглядається в дослідженні як інтегральний фахово-компетентнісний конструкт, заснований на усвідомленні цінності культурної спадщини людства та прагненні успішної інкультурації учнів закладів ЗСО до сучасного полікультурного середовища через педагогічно-просвітницьку діяльність, яка полягає в ознайомлені школярів із культурною картиною світу, відображеною у мистецьких творах. Визначено, що структура такої підготовленості утворюється взаємодією трьох компонентів, які в свою чергу складаються із певних елементів, зокрема: просвітницько-мотиваційний компонент (прийняття як цінності культурно-світоглядного різноманіття, закарбованого в художніх текстах (музичних, образотворчих, літературних, мультимедійних); прагнення ознайомлення школярів із культурною картиною світу через розкриття культурних кодів художніх текстів засобами інноваційних мистецьких технологій); смисло-генераційний компонент (обізнаність про культурно-знакові функції елементів музичної мови та шляхи їх сигніфікації у художньо-інтерпретаційному процесі; знання інноваційних мистецьких технологій, функціональних у контексті репрезентації культурної картини світу в музично-освітньому процесі); творчо-комунікаційний компонент (уміння пробудження інтересу школярів до інтеріоризації соціокультурного контенту художніх текстів засобами інноваційних мистецьких технологій; здатність образно-виразно, із застосуванням інноваційних мистецьких технологій, репрезентувати художню картину світу, закарбовану в мистецьких творах). Результатом розв’язання третього завдання стало визначення методологічних основ дослідження та підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до формування культурної компетентності школярів засобами інноваційних мистецьких технологій, яку склали низка конкретно-наукових підходів та пов’язаних з ними методичних принципів. Зокрема обґрунтовано доцільність застосування компетентнісного (принцип доцільності у відборі продуктивних інноваційних мистецьких технологій в процесі музично-педагогічної, музично-виконавської та художньо-просвітницької діяльності), мультикультурного (принцип плюралізму соціокультурно-обумовлених відмінностей естетичних особливостей мистецьких творів різних етносів), рефлексійного (принцип активізації соціокультурної уяви в процесі художньої комунікації), риторично-герменевтичного (метаксологічного осягнення соціокультурного контексту мистецьких творів через актуалізацію категорій етосу), міждисциплінарний (принцип інтеграції контентів дисциплін мистецтвознавчого та музично-педагогічного напрямів), конструктивістський (принцип конструювання культурних сенсів через інтеграцію попереднього досвіду, суб'єктивного сприйняття та нового поліхудожнього знання). Результатом розв’язання четвертого завдання стало визначення діагностичного апарату дослідження, зміст якого склали критерії та показники рівнів підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до формування культурної компетентності школярів засобами інноваційних мистецьких технологій. Виконанні п’ятого завдання передбачало здійснення перевірки ефективності розробленої експериментальної методики підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до формування культурної компетентності школярів засобами інноваційних мистецьких технологій. На формувальному етапі експерименту поетапно створювалися педагогічні умови: стимулювання до осягнення цінності культурного різноманіття та його художнього відображення в мистецтві; спонукання до набуття знання про семіотичні функції елементів мистецьких мов та технології (педагогічні та інформаційно-комунікативні) їх реалізації у музично-освітньому процесі; активізація творчої активності майбутніх учителів музичного мистецтва в художньо-проєктній роботі із розробки та застосування інноваційних мистецьких технологій.