Актуальність дослідження. Виховання чуйності у дітей, що допомагає тонко відчувати емоційний і душевний стан іншого, стимулює до співчуття і дієвої допомоги довколишнім, в умовах значного зниження духовного рівня суспільства стає пріоритетним напрямом дошкільної освіти.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що в роботі: уперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови виховання чуйності (оновлення змісту, форм, методів і засобів освітньої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку; збагачення морального досвіду в дітей; активізація взаємодії педагогів та сімей вихованців у формуванні чуйності у старших дошкільників), визначено критерії, показники та рівні її сформованості у дошкільників; розроблено комплекс засобів виховання, який забезпечуватиме виховання чуйності у дітей; уточнено дефініції «чуйність», «виховання чуйності у дітей дошкільного віку»; подальшого розвитку набули ретроспективні ідеї проблеми морального виховання дітей; підходи до оновлення змісту, форм організації, методів і засобів виховання чуйності у дошкільників.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що науково обґрунтовані педагогічні умови виховання чуйності у старших дошкільників пройшли експериментальну перевірку й можуть бути реалізовані у закладах дошкільної освіти. Створений і апробований науково педагогічний супровід цього процесу.
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; відбито зв’язок роботи з науковими темами дослідницької роботи; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу, методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про особистий внесок здобувача, апробацію й упровадження основних положень і результатів дослідження.
У першому розділі здійснено ретроспективний аналіз теорії морального виховання дошкільників, визначено ступінь розробленості досліджуваної проблеми. Окреслено термінологічне поле означеної проблеми. Надано авторські трактування дефініцій «чуйність» і «виховання чуйності у дітей дошкільного віку». Проаналізовано нормативні документи, що регламентують зміст морального дошкільників.
У другому розділі обґрунтовано педагогічні умови виховання чуйності у дошкільників: 1) оновлення змісту, форм, методів, засобів освітньої діяльності з дітьми старшого дошкільного віку; 2) активізація взаємодії педагогів та сімей вихованців у формуванні чуйності в дітей; 3) збагачення морального досвіду у старших дошкільників.
У третьому розділі розкрито специфіку педагогічного експерименту з перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов виховання чуйності у дітей. Визначено критерії (когнітивно-знаннєвий, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-поведінковий), показники та рівні сформованості означеної якості.
Практична апробація педагогічних умов здійснювалася під час формувального педагогічного експерименту в ЗДО на засадах поетапного їх впровадження. Реалізуючи першу педагогічну умову було розроблено календарно-тематичне планування роботи з дошкільниками з виховання чуйності, відповідно до якого здійснювався освітній процес у ЗДО. Втілення другої педагогічної умови здійснювалось шляхом створення сприятливих умов для налагодження співробітництва між вихователями та батьками, залучення батьківського колективу в освітній процес ЗДО. Для реалізації третьої педагогічної умови було залучено дошкільників до дидактичних і сюжетно-рольових ігор, до екологічних, доброчинних і соціально-педагогічних акцій.
Порівняльна динаміка вихованості у дошкільників чуйності засвідчила позитивні зміни в дітей ЕГ, на відміну від контрольної. Найбільші зміни в ЕГ виявилися в показниках діяльнісно-поведінкового критерію: збільшилась кількість дітей з високим (+26,72%) та середнім рівнем (+9,49), зменшилась кількість дітей з низьким рівнем (-36,21). Не менш визначними у ЕГ виявилися зміни, за когнітивно-знаннєвим критерієм: збільшилася кількість дітей з високим рівнем (+26,73%), знизилася – з середнім (-13,8%) і низьким рівнем (-12,93%). За емоційно-мотиваційним критерієм маємо наступну динаміку: збільшилась кількість дітей з високим (+18,12%) рівнем, відповідно, зменшилась – з низьким рівнем (-8,11%). Реалізація педагогічних умов виховання чуйності у дітей старшого дошкільного віку привела до суттєвих статистично значущих змін за кожним показником, отримано позитивну динаміку за кожним компонентом.
Ключові слова: моральне виховання, виховання чуйності, заклад дошкільної освіти, дошкільне виховання, сім’я, педагогічна взаємодія, співпраця, соціально-педагогічне партнерство, діти дошкільного віку, дидакт
