У дисертації вперше теоретично обґрунтовано та експериментально доведено доцільність розгляду емоційного інтелекту у термінах дошкільної педагогіки як педагогічної проблеми; визначено теоретико-методологічні засади та окреслено педагогічні умови процесу розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти; представлено авторську теоретично обґрунтовану та експериментально перевірену методику розвитку емоційного інтелекту дитини старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти, розроблено та подано її структурно-функціональну модель; сформовано комплекс діагностичних методик для виявлення рівня розвитку емоційного інтелекту дитини дошкільного віку.
Розширено та доповнено уявлення про розвиток емоційного інтелекту в онтогенезі, про доцільність цілеспрямованого впливу на розвиток емоційного інтелекту, починаючи саме з дошкільного віку, про роль педагогів та батьків у розвитку емоційного інтелекту дитини дошкільного віку.
Дістали подальшого розвитку ідеї взаємозвязку та взаємозалежності емоційної та когнітивної складових загального розвитку дитини; концептуальні засади та науково-педагогічні підходи щодо створення оптимальних умов для успішної соціалізації дошкільника в закладі дошкільної освіти шляхом розвитку емоційного інтелекту засобами психолого-педагогічного впливу.
Отримані в дисертаційному дослідженні результати було апробовано та впроваджено в освітній процес. Провідні положення дисертаційного дослідження стали підґрунтям для надрукованих науково-методичних праць. Опубліковано «Рекомендації для педагогів закладу дошкільної освіти щодо роботи з розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку»; розроблено та запатентовано «Тренінг для педагогів з розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку».
На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури розглянуто стан дослідження проблеми розвитку емоційного інтелекту як чинника успішної соціалізації дітей дошкільного віку; висвітлено вплив емоцій на життєдіяльність особистості та наголошено на важливості розвитку емоційного інтелекту саме в дошкільному віці.
Схарактеризовано термінологічне поле поняття «емоційний інтелект» та обґрунтовано розгляд розвитку емоційного інтелекту в дошкільному віці як психолого-педагогічної проблеми. Розкрито методичні аспекти розвитку емоційного інтелекту дошкільника. Описано вікові та індивідуальні особливості розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку. Окреслено роль дорослого в емоційному житті дошкільника. Проаналізовано стан проблеми діагностики рівня розвитку емоційного інтелекту в онтогенезі, виявлено методи та складено комплекс діагностичних методик для визначення рівня розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку; проведено аналіз отриманих результатів констатувального експерименту щодо виявлення рівня розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Дисертація містить теоретично обґрунтовану авторську методику розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. Подано її структурно-функціональну модель, яку складають: мета, завдання, функції, принципи (наукові,
загальнодидактичні та специфічні), педагогічні умови (розвинена система уявлень вихованців про емоційну сферу життя людини;
організація емоційно забарвленого предметного середовища в групових осередках та прогулянкових майданчиках; методична підтримка педагогів закладу дошкільної освіти, у тому числі щодо
підвищення рівня емоційного інтелекту самих педагогів; просвітницька робота з батьками вихованців засобами поширення психолого-педагогічних знань щодо вікових особливостей розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку), програмовий зміст, форми роботи (з дітьми, з педагогами, з батьками), методи; прийоми, засоби; визначено критерії та схарактеризовано рівні (високий, середній, низький) емоційної розумності дитини старшого дошкільного віку; означено компоненти методики (когнітивний, афективно-мотиваційний та реактивно-відтворювальний). Описано формувальний етап експерименту (впровадження розробленої методики розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку в освітній процес закладу дошкільної освіти) та проаналізовано ефективність вказаної методики шляхом порівняння результатів констатувального етапу експерименту з результатами отриманими після проведення формувального етапу експерименту.
Практичне значення дослідження полягає у впровадженні методики розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку в освітній процес закладів дошкільної освіти, створення та використання в освітній роботі комплексу діагностичних методик як моніторингового інструментарію щодо рівня розвитку емоційного інтелекту дошкільника, а також в розробці тренінгу для педагогів з розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку, що можна впроваджувати в освітній процес вищих навчальних закладів та закладів професійної освіти за спеціальністю 012 «Дошкільна освіта», а також у системі
післядипломної педагогічної освіти.
