Семененко Р. А. Зменшення негативного впливу комунальної енергетики на довкілля шляхом поетапного, раціонального впровадження енергоефективних заходів

Дисертаційна робота: 206 с., 25 табл., 39 рис., 8 дод., 107 джерела. КОМУНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИКА, СИСТЕМИ ТЕПЛОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВЕЛЬ, ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ, АЛЬТЕРНАТИВНІ ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ, ПОЕТАПНЕ РАЦІОНАЛЬНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ, ЕКОЛОГО-ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ. В дисертації поставлена і вирішена актуальна науково-практична задача створення та відпрацювання на натурних об’єктах методології поетапного раціонального впровадження (ПРВ) ЕЕЗ в технічних системах «виробник-споживач теплової енергії», застосування якої дозволяє підвищити рівні екологічної, енергетичної і економічної ефективності цих систем. Проблема, на вирішення якої спрямовано дисертацію: неефективне та нераціональне використання енергетичних та паливних ресурсів у сфері теплопостачання, яке призводить до надмірного забруднення атмосфери урбанізованих територій викидами шкідливих речовин і парникових газів комунальних котельнь та скороченню вичерпних природних ресурсів. Об’єкт дослідження: процеси утворення комплексного еколого- енергетичного та економічного ефектів від впровадження заходів з ресурсо- та енергозбереження в системах теплопостачання і теплозабезпечення будівель. Предмет дослідження: методологія поетапного раціонального впровадження енергоефективних заходів в технічній системі (ТС) «виробник- споживач теплової енергії (ТЕ)» в комунальній сфері в умовах фінансового дефіциту із отриманням максимально можливого еколого-економічного та ресурсозберігаючого ефектів. Метою роботи є зменшення негативного впливу систем комунальної енергетики на довкілля за рахунок застосування на об’єктах, які виробляють і споживають теплову енергію, технології поетапного раціонального впровадження енергоефективних заходів, рекомендованих за результатами енергоаудиту. Завданнями роботи є: 1) аналіз механізмів утворення екологічного та економічного ефектів від впровадження ЕЕЗ на об’єктах, які виробляють і споживають теплову енергію; 2) розробка алгоритму реалізації технології ПРВ ЕЕЗ, порівняння її з технологією одночасного комплексного впровадження (ОКВ) ЕЕЗ; 3) обґрунтування доцільності використання інформаційних карт (ІК) з результатами оцінки еколого-економічної ефективності процедур впровадження ЕЕЗ; 4) створення методології ПРВ ЕЕЗ в ТС «виробник-споживач ТЕ»; 5) розробка програмного комплексу (ПК) для діагностики еколого-економічного стану натурних об'єктів (НО), визначення параметрів і оцінки ефективності процедури ПРВ ЕЕЗ; 6) відпрацювання методології ПРВ ЕЕЗ в ТС «виробник-споживач ТЕ» на НО; 7) проведення теоретичних та прикладних досліджень з екологізації об’єктів виробників і споживачів тепла: комбінованих систем теплопостачання, «розумних» систем опалення, груп типових будівель, будівель з дефектами теплового захисту. Наукова новизна отриманих результатів, що виносяться на захист, полягає в наступному: 1) вперше науково обґрунтовано доцільність використання інформаційних карт з результатами оцінки екологічного і економічного ефектів від реалізації процедур одночасного комплексного та поетапного раціонального впровадження енергоефективних заходів в будівлях і системах теплопостачання, які складають аналітичну базу для аргументованого вибору кращої процедури для виконання; 2) вперше створено методологію поетапного раціонального впровадження енергоефективних заходів в ТС «виробник-споживач ТЕ», яка складає теоретичну основу для визначення параметрів та оцінки ефективності відповідної процедури реалізації еколого-економічного потенціалу цієї системи; 3) удосконалено математичну модель для оцінки ефективності комбінованої системи теплопостачання будівлі з альтернативними джерелами енергії введенням критерію комплексного екологічного і економічного ефектів на основі методу вагових факторів; 4) дістала подальшого розвитку математична модель для оцінки енергоефективності «розумних» систем опалення будівель врахуванням впливу на неї фактору сонячних теплонадходжень, який визначається географічним розташуванням будівлі та орієнтацією її огороджувальних конструкцій за сторонами світу.