Наукова новизна полягає в тому, що робота є першим комплексним багатоаспектним дослідженням дизайну китайської ієрогліфіки та тенденцій її використання в сучасному візуальному просторі крізь призму графічного дизайну, мультимедійного дизайну та дизайну предметно-просторового середовища. Мета цієї наукової роботи – встановлення й наукове обґрунтування тенденцій використання ієрогліфів, які є головним символом китайської культури та які застосовуються не лише як засіб комунікації, а і як елементи абстрактного мистецтва, що втілюються в різні сфери художньо-проєктного процесу.
У вступі сформульовано актуальність теми дослідження, мету та завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження; надано інформацію про практичні та теоретичні результати роботи; показано особистий внесок здобувача і наведено структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі викладено результати комплексного аналізу фахової літератури, яка розкриває дослідження китайської ієрогліфіки в різних аспектах, а саме: історії розвитку китайських ієрогліфів, особливостей писемності та питання ієрогліфіки, властивостей китайської каліграфії як одного з найдавніших видів традиційного мистецтва, візуальної культури шрифту тощо. Чисельність та різноманітність проаналізованої літератури із загального напряму дослідження свідчить про наявність багатоаспектного аналізу проблематики. Наведено понятійний апарат дослідження. Визначено основні професійні групи джерельної бази, серед яких є: ресурс Daily Zen of Chinese Type Design (汉子境，一字禅); міжнародний проєкт Fusion & Participation China Belgium International Poster Exhibition від China Europe International Design Culture Association (CEIDA, 中欧国际设计文化协会); The Hiii Typography International Typography Design Competition; експериментальні роботи студентів мистецьких закладів вищої освіти Китаю. Другу групу представляють анімаційні роботи, які висвітлено як у світовій мережі «Інтернет», так і в китайському секторі. Об’єктами дизайну третьої групи є артінсталяції, рекламні установки, інформаційні знаки тощо), які демонструють використання китайської писемності в громадському просторі Китаю.
У другому розділі розкрито основні історичні періоди формування й розвитку китайської ієрогліфіки, яка базується на особливостях світосприйняття та традиціях культури Китаю в цілому. Проаналізовано шлях трансформації китайської писемності від перших схематичних зображень до чіткої системи форми ієрогліфів. Ці аспекти є актуальними для розуміння сучасного стану використання особливостей китайської писемності й розвитку шрифтового дизайну, елементів візуальної комунікації та об’єктів дизайну у візуальному просторі Китаю.
У третьому розділі проаналізовано зміни розвитку китайської писемності відносно часів, коли різкий перехід від традиційної китайської писемності до універсального комп’ютерного набору викликає в науковців стурбованість щодо ризику зникнення цілого шару китайської візуальної культури. У цьому випадку увагу було зосереджено на різноманітних анімаційних рішеннях. Систематизація візуального матеріалу дозволила визначити перспективність цього напрямку використання китайської писемності, де засобами об’ємно-просторової організації візуального ряду і засобами вираження художнього образу досягаються необхідні позитивні результати у формуванні комунікації з глядачем.
Визначено різні підходи мистецтва національної писемності Китаю, які виходить далеко за рамки однієї країни та відповідає транснаціональному характеру її демонстрації в різних дизайнерських формах подачі. Доведено, що, використовуючи різноманітність демонстрації елементів китайської ієрогліфіки у створенні дизайну реклами, артоб’єктів або візуально-інформаційних знаків та установок на основі національно-культурного або міжкультурного підходів, дизайнерами вирішується кілька важливих завдань: значне покращення естетизації міського середовища; встановлення взаємозв’язку між візуальним мистецьким об’єктом і глядацькою аудиторією. У ході проведеного аналізу візуального матеріалу виявлено основні принципи побудови дизайну артінсталяцій, рекламних знаків та візуально-комунікаційних систем, створених в умовах внутрішнього та зовнішнього просторів, серед яких: принцип домінування, єдності та гармонійності.
Ключові слова: дизайн, образ, ієрогліфіка, каліграфія, національні традиції, тенденції, плакат, анімація, анімований шрифт, цифрові технології, артінсталяція, візуальна комунікація, предметно-просторове середовище, візуальний простір.
