АНОТАЦІЯ
ХЕ Сінї. Дизайн середовища сучасних готелів у спорудах адаптивного повторного використання (на прикладі промислових об’єктів). Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з мистецтвознавства за спеціальністю 022 дизайн. Робота виконана на кафедрі Дизайн середовища Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Захист відбудеться у Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Харків, 2024.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше обґрунтовано розширення дослідницького апарату з теорії дизайну, шляхом застосування конструкту «ідентичність місця» по відношенню до характеристик дизайну середовища у об’єктах адаптивного використання; визначено знакові атрибути архітектурно-конструктивного рішення промислової споруди та її оснащення, що застосовуються як дизайнерський інструментарій у середовищі сучасного бутик-готелю з метою трансляції минулої функції об’єкту; систематизовано дизайнерські прийоми, що виступають засобом репрезентації минулого в інтер’єрах бутик-готелів, організованих у спорудах адаптивного повторного використання; встановлено композиційні засоби, що дозволяють інтегрувати артефакти промислового минулого у середовище сучасного готелю. Дістало подальшого розвитку обґрунтування щодо важливості матеріальних характеристик промислових будівель та їх інтер’єрів для адаптивного використання. Вдосконалено уявлення про дизайн бутик-готелей як таких, де ексклюзивність середовища будується завдяки здатності репрезентації знакових ознак старої споруди.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків.
У роботі позначено витоки та формування сучасної тенденції перетворення колишніх промислових будівель у суспільні та житлові простори. Наведено приклади успішної реалізації цієї практики і на території України. Систематизовано наукові публікації щодо класифікації методів адаптації промислових будівель і споруд. Означено переваги повторного використання історичних споруд в контексті реалізації концепції сталого розвитку.
Обґрунтовано, що на тлі активізації цікавості до місцевої та національної культур, відбувається процес відкриття по усьому світу сучасних готелів в історичних спорудах, які стають джерелом нових вражень та натхнення. Така трансформація історичної будівлі в музей-готель сприяє активізації залучення туристів.
З’ясовано, що на сьогодні у Китаї, як і по всьому світу, є актуальними процеси збереження промислової спадщини. Сучасний підхід до роботи зі старими спорудами у Китаї ґрунтується на розумінні того, що міські історичні будівлі є провідними елементами соціального розвитку територій.
Виходячи зі специфіки об’єкту дослідження, висвітлено проблематику існування конструкту «ідентичність місця» у середовищному дизайні.
Встановлено, що бутик-готелі досить часто організовуються у історичних спорудах, які у минулому мали інше функціональне призначення. Такі готелі орієнтовані на формування у клієнтів відчуття ексклюзивності, в значній мірі завдяки засобам дизайну.
У роботі аргументовано, що характеристика матеріальних складових інтер’єрів промислових будівель є надзвичайно важливою для їх повторного використання. Доведено, що інтеграція виробничого обладнання у середовище суспільного користування є дизайнерським підходом, який дозволяє наочно продемонструвати минулу функцію споруди. Такими місцями є лобі готелю, бар чи ресторан. Прийомами застосування є збереження суцільного обладнання як системи, що інтегрована у інтер’єр; використання частин або окремих елементів обладнання, а також його адаптація під нові функції.
Встановлено, що інтеграція збереженого обладнання відбувається в процесі застосування таких композиційних засобів як контраст та нюанс. Аналіз довів, що засіб кольорового/тонального контрасту є найбільш затребуваним для виділення автентичного обладнання.
У роботі аргументовано, що фізичні ознаки архітектури промислових споруд є важливими носіями ідентичності, виражають культурний сенс місця й відіграють роль маркерів у середовищі, що перепрофільовується. Систематизовано прийоми та засоби, що характеризують дизайн суспільних зон бутик-готелів.
З’ясовано, що у середовищі житлового інтер’єру так, як і для суспільних просторів, застосовується прийом вторинного використання деталей або елементів промислового обладнання для створення асоціацій із попередньою функцією споруди. Це невеликі об’єкти як то діжки, колеса візків, металеві труби тощо, які стають у переважній більшості складовими меблів та обладнання інтер’єрів.
Ключові слова: дизайн, середовище, готель, бутик-готель, інтер’єр, автентичність, ідентичність, адаптація, промислова споруда, будівельні конструкції
