Сунь Ю. .. Вокальна імпровізація в поп-музиці другої половини ХХ століття

Дослідження присвячено проблемі вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини ХХ століття. Схарактеризовано вокальну імпровізацію в поп-музиці як мистецтвознавчу проблему. Окреслено теоретичні аспекти вокальної імпровізації, упорядковано та розкрито зміст базових понять дослідження, наведено авторські ознаки вокальної імпровізації. Упорядковано історіографічну базу дисертації за хронологічним і проблемним критерієм. Доведено, системні розвідки, які висвітлюють питання вокальної імпровізації в поп-музиці другої половини ХХ століття відсутні як у вітчизняному, так і міжнародному просторі. Представлено історичний розвиток вокальної імпровізації, становлення якої відбувалося в поп-музиці другої половини ХХ століття. Виокремлено етапи становлення поп-музики, в контексті яких розвивалася вокальна імпровізація: 1) зароджувальний (1950) – поява рок-н-ролу, створення американських рок-гуртів; 2) контркультурний (1960) – появлення британських рок-гуртів, стилю мотаун і соул; 3) піднесення (1970-ті) – поява диско, глем-року; 4) інноваційно-прогресивний (1980) – поява синтезаторів, а також злиття елементів поп, рок, електронної музики; 5) альтернативний (1990) – синтез поп-музики та ритм-енд-блюзу. Розглянуто техніки та елементи вокальної імпровізації. Проаналізовано особливості вокальної імпровізації в американській поп-музиці другої половини ХХ століття. Виявлено специфіку вокальної імпровізації в поп-музиці Великобританії в другій половині ХХ століття, де рок став провідним жанром популярної музики досліджуваного періоду. Охарактеризовано вокальну імпровізацію в українській та китайській поп-музиці другої половини ХХ століття. Встановлено особливості розвитку поп-музики та вокальної імпровізації на території України та Китаю, з’ясовано тематику текстів. Виокремлено видатних китайських вокалістів другої половини ХХ століття (Тереза Тенг, Фей Вонг, Алан Там, Цуй Цзянь).