Харченко М.В. Розсуд судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2023.
У роботі досліджено питання розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві. На підставі аналізу фахових доктринальних робіт, які можуть бути використані в якості підґрунтя для дослідження розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві, умовно виокремлено напрямки такого дослідження: 1) наукові дослідження феномену розсуду взагалі, у тому числі в теоретико-правому та окремих галузевих аспектах (що дозоляє здійснити загальний аналіз поняття, визначити ознаки, дослідити генезу наукових поглядів, з’ясувати структуру правової основи регулювання зазначених відносин, провести класифікаційний розподіл на види тощо); 2) наукові дослідження ресурсу розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві з урахуванням результатів наукових досліджень вчених-фахівців у сфері адміністративного права та процесу (що дозволяє з’ясувати специфіку розсуду судді саме у визначеній сфері, виявити проблеми у правозастосуванні і сформулювати можливі шляхи їх подолання). Такі напрямки свідчать про посилення спеціалізації доктринальних досліджень, що характеризується зосередженням уваги відносно окремих особливостей розсуду судді саме в адміністративному судочинстві. Виокремлення вказаних напрямків та їх специфіки дозволяє встановити певну тенденцію протягом попереднього десятиліття (2012-2022 р.р.) щодо спеціалізації доктринальних досліджень в контексті розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві і ці тенденції треба зберегти і надалі, а також забезпечити: а) поглиблене вивчення феномену розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві, його меж у правовій доктрині та б) вдосконалення положень законодавства, яке встановлює такі межі і правила, а поряд з тим і практики його застосування.
З огляду на проведений аналіз закріплення нормативних засад реалізації розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві у чинному законодавстві, можна відзначити фрагментарність такого регулювання і відсутність системного підходу у його регламентації. Доцільним слід визнати закріплення саме на нормативному рівні особливостей реалізації розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві із встановленням чітких його меж. Умовно виділено періодизацію нормативного закріплення засад реалізації розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві (за часів незалежності України): 1) загальний (1991 р. – 2005 р.), що характеризується формуванням міжнародно-правових та конституційних засад реалізації розсуду судді під час розгляду публічно-правових спорів; 2) спеціальний (2005 р. – 2022 р.), що характеризується прийняттям КАС України, який визначає особливості нормативного закріплення засад реалізації розсуду судді під час розгляду справ саме в адміністративному судочинстві. У складі другого етапу також виокремлено два підетапи: а) новий (2005 р. – 2017 р.) – до викладення КАС України у новій редакції і б) новітній (2017 р. – 2022 р.) – після впровадження нової редакції КАС України.
Визначено поняття «розсуд судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві» як інтелектуальна вольова діяльність судді (регламентована нормами законодавства) під час розгляду і вирішення адміністративних справ, направлена на пошук (визначення) оптимального варіанту рішення (дії) з кількох юридично допустимих варіантів. Серед ознак розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві виокремлено такі: 1) спеціальний суб’єкт реалізації розсуду – суддя; 2) сфера об’єктивізації розсуду судді – адміністративне судочинство; 3) спеціальний характер, адже охоплює професійну діяльність (судді), правозастосування і судову діяльність; 4) спрямованість на захист інтересів осіб у публічно-правових відносинах та виконання завдань адміністративного судочинства; 5) легальність засад застосування; 6) можливість застосування на різних стадіях під час розгляду справ в адміністративному судочинстві; 7) свобода вибору варіанта поведінки та законність кожної з альтернатив; 8) правозахисний характер. В якості критеріїв для виокремлення видів розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві запропоновано застосовувати такі критерії: безпосередньо нормативну регламентацію; стадії судового процесу, на яких застосовується; склад суду; інстанцію; суддя якого суду застосовує; кількість альтернатив, серед яких суд здійснює вибір; документальне оформлення; категорії справи, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства; ступінь визначеності.
Встановлено, що межі розсуду судді під час розгляду справ в адміністративному судочинстві – це встановлені законодавчі соціально-правові обмеження дискреційних повноважень...
